Пояснення Божественної Літургії

Прокімен, Читання Апостола та Євангелія

Після пісні Трисвятого звучить прокімен. Тепер це вибраний стих з якогось псалма, в якому чуємо певний заголовок та провідну думку свята, яке святкуємо цього дня. Однак колись прокімен складався з 5-6 стихів, а іноді цілого псалма. Прокімен вводить нас у таїнство Слова. Це певне відкриття ума та серця на слухання Писання.

Після прокімена читають Апостол. Це уривок з книги Діяння апостолів або апостольських послань.

Далі є спів Алилуя, за книгою Одкровення, це буде небесна пісня вічності (пор. Од. 19, 1-3). Слово «алилуя» перекладається як «хваліте Господа». Однак воно є насамперед вигуком радості і хвали Богові у відповідь на Його присутність серед нас.

Під час співу Алилуя священик потиху читає молитву перед Євангелієм. У ній він просить Бога засвітити «нетлінне світло богопізнання» та «відкрити духовні очі наші», щоб ми зрозуміли «євангельські проповідування». Щоб, прийнявши Слово Боже у своє життя, ми перемогли «всі тілесні похоті» та «провадили духовне життя», щоб Добра Новина стала нашим життям. Ця молитва займає в таїнстві Слова те саме місце, що в євхаристійній молитві епіклеза.

Далі є читання Євангелія. Біблійні тексти для літургійного читання беруться як лекціонарій (збірка літургійних читань), який починається від дня Воскресіння Христового та поділяється на три етапи читання. Перший етап лекціонарія включає вісім тижнів: починається від Воскресіння та триває до дня П’ятдесятниці. Другий етап — включає тридцять шість тижнів: починається від першої неділі П’ятдесятниці і закінчується початком Великого посту. До третього етапу лекціонарія входять шість тижнів Великого посту. Особливість східного лекціонарія полягає в тому, що при умові щоденної участі у Божественній Літургії, вірні мають можливість почути за рік усі тексти Нового Завіту.

Вірні спухають Слово Боже, яке Господь промовляє до них через читання Апостола й Євангелія та через проповідь. Вони приймають Слово Боже до своїх сердець, немов зерно, яке має принести добрий плід у їхньому житті (Катехизм УГКЦ, 367).

Після читання Євангелія священик виголошує проповідь, яка є свідченням того, що Слово Боже чують, приймають і розуміють — як Слово стає життям. Слухання Слова Божого вимагає його виконання: «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! увійде у Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі» (Мт. 7, 21). Слухачі Йоана в пустелі й Петра у день П’ятдесятниці питали: «Що ж ми маємо робити?» (Лк. З, 10; Ді. 2, 37). Позитивно відповідаючи на Слово, ми приймаємо його життєдайну силу і, подібно до Богородиці, зберігаємо його в наших серцях. Церква проголошує світові Добру Новину, бо вона почула і пізнала в Божому Слові цю Новину. Свідчення про Ісуса Христа в Дусі Святому є змістом проповіді. Лише Церква знає і береже зміст Святого Письма, бо у спільноті Церкви Святий Дух оживляє Писання і перетворює його в життя.

Далі йде Сугуба єктенія або Єктенія усильного благання. Таку назву вона отримала через те, що у ній вірні на кожне прохання відповідають потрійним «Господи помилуй». Ця єктенія за своїм змістом є подібною до Мирної єктенії. У ній усіх запрошено промовити «з усієї душі із усієї мислі» та вона, на відміну від Великої єктенії, яка подає молитви цілої Церкви, зосереджує молитву на особистих потребах людини. Саме в цій єктенії додають окремі прохання вірних у їхніх намірах. Словами «за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн» прохання сугубої єктенії повертаються до свого початку та виражають усю свою суть. Також виголос цієї єктенії підкреслює милосердя та любов Бога до нас.

Після цього маємо Єктенію за оглашенних. У цій єктенії молимося за тих людей, які готуються до прийняття таїнства Хрещення і просимо Бога, щоб Він «огласив їх словом істини», «відкрив їм євангеліє правди», «приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви», створив «їх чесними членами святої Церкви», тобто допоміг їм належно приготуватися до таїнства відродження, просвічення та спасіння, «щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я». Власне, у молитвах за оглашенних виявляється покликання Церкви, її місія.: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Мт. 28, 19). Після цієї єктенії колись, як нині можемо побачити з виголосу «Оглашені вийдіть», закінчувалась участь оглашенних у Літургії.

Далі залишаються «тільки вірні» члени Церкви, і всіх їх тепер закликають спільною молитвою підготувати себе до Євхаристійного приношення. Під час двох Єктеній за вірних священик потиху мовить молитви, у яких просить Бога, щоб Він «очистив наші душі і тіла від усякої скверни плоті і духа, і дав нам неповинно й неосудно стояти перед святим твоїм жертовником» та дарував «успіх у житті, і вірі, і в духовному розумінні» і головне «причаститися святих Твоїх Таїн і небесного Твого Царства сподобитися».

Ми отримуємо користь від самих молитов, псалмів і читань. Молитви навертають нас до Бога, уможливлюють відпущення гріхів, як псалмоспіви уласкавлюють Господа і закликають поміч з небес. А читання Святого Письма звіщає милосердя Боже і чоловіколюбство, а також справедливість і суд, вселяє у душі наші страх Божий і запалює любов до Нього, та викликає велике бажання дотримуватися Його заповідей (святий Микола Кавасила).

За книгою: Пояснення Храму і Божественної Літургії

(Катехуменат і катехиза дорослих в УГКЦ)

Можливо Вас зацікавить також:

Малий вхід

Літургія Слова

Проскомидія

Євхаристія у ранній Церкві

Божественна Літургія – джерело духовного життя

Богослужбові ризи

Про Святилище та Престіл

Ікони та розписи у храмі

Християнський храм

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com