Не турбуйтеся що будемо їсти й пити….

propovidУ Євангелії третьої Неділі після Зіслання Святого Духа, Христос пропонує кожному з нас у своїх пошуках щастя, довіритися Йому. Обрати Христа своїм провідником до вічного життя. Нам недостатньо звертатися до Бога в  молитві, просити про поміч підтримку, допомогу. Правдивий християнин всі свої сили та надії повинен покладати тільки на Бога. Все творити і переживати з Богом, як радість, так  і смуток. Господь закликає нас, щоби ми своє особисте життя будували з Богом. Зокрема, Господь пропонує Своїм учням шукати найперше Царства Небесного.

Хочемо ми цього, чи ні, але ми повинні визнати, що нас оточують матеріальні речі, які потрібні для нашого повсякденного життя. І нерідко ці матеріальні блага приходиться здобувати досить важкою працею. Однак ці Божі дари є обмеженими у своїх можливостях і не можуть задовольнити духовних потреб людини, тому вони не повинні бути основною метою нашого життя та перетворитися в правило: жити, щоб мати. Саме тому Господь говорить: «Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам доклад» (Мт. 6,31-33).

Для усіх часів та народів важливим залишаються питання: «Що нам їсти? Що пити? В що одягнутися?». Хоча в сьогоднішній час контекст цих питань зовсім іншим, як скажімо, дві тисячі років назад. Скажімо, питання: «Що сьогодні приготувати?» полягає не у відсутності їжі, а у виборі між різноманітними стравами. Те ж саме стосується пиття. Дехто годинами може розглядати упаковку на харчових продуктах, підраховуючи кількість калорій та цукру, оминаючи штучні фарбники та смакові добавки. Не меншою є проблема у що одягнутися, але і тут питання не в тому, що зовсім немає одягу, але в тому, що його забагато.

Об’єктами застережень Христа є не гроші, будинки, маєтки чи сучасна електроніка, але проблема полягає в тому, що людина, прив’язуючись до цих речей, вірить, що володіння ними робить ці речі особливими. Речі стають показником успішності та статусу. Якщо б кожна людина жила у величезному будинку, чи б мала дорогий автомобіль, чи одягалася в брендовий одяг, то ніхто б на це не звертав уваги, тому що у всіх були б ці речі.

Христос наголошує, що речі не роблять нас особливими, але вони здатні відвернути людину від Бога та перетворити її життя на змарнований час.

Розкопки античного міста Помпеї, яке, як відомо, загинуло внаслідок виверження вулкану Везувій 79 році по Різдві Христовому, показують один факт: одна із жінок, яка намагалася втекти від виверження в своїй руці затиснула жменю дорогоцінних прикрас і навіть через два тисячоліття залишки її тіла стискали ювелірні вироби. Прикраси збереглися, а жінка загинула. Напевно, вони були найціннішими з того, чим вона володіла та намагалася зберегти для себе. Смерть назавжди відбирає в людини все, що вона змогла нажити протягом цілого свого земного життя.

Один багач роздумував як йому забрати на той світ все своє багатство. Зрештою, він попросив свою дружину зібрати все багатство в мішок і підвісити його на горищі, прямо над ліжком. «Коли моя душа буде підніматися до раю, тоді я схоплю мішок із собою», – пояснив він своїй дружині. Після смерті чоловіка дружина побігла на горище, щоби переконатися чи мішок висить на своєму місці. «Я знала!, – заголосила жінка, – треба було почепити його в підвалі…».

Шукати Царство Боже – це шукати Бога, тобто дбати про добро душі, бо після смерті тіло піде в землю, а душа буде вічно з Богом. Шукати Царство Небесне – це дбати про добро душі, бо воно означає пошук духовних цінностей: любов, милосердя, правда, справедливість. В цьому переконує нас апостол Павло: «Бо Царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі» (Рим. 14,17).

Коли Христос говорить про Царство Небесне, то Він застерігає людей: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні» (Мт. 6,24). Як неможливо їхати одночасно на двох конях, так і християнин не може мати двох надій у житті: покладати одночасно надію на Бога і на речі світу. В наш час багато християн своє життя присвячують земним речам, становищу, зовнішньому вигляду, дорогим автомобілям чи одягу та й оправдовують себе тим, що всі сьогодні живуть так само. Поширеною стає думка, що якщо ми будемо мати дорогий одяг, взуття чи прикраси, то будемо мати цінність у житті, всі будуть нас любити та шанувати. Та, як показує досвід, в такому розумінні щастя людину дуже швидко розчаровується. Мертві речі не можуть дати нам почуття любові чи впевненості. Якщо людина вибирає фальшиву дорогу до щастя, то вона обманює саму себе. Справедливе щастя може дарувати нам тільки Бог. «Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння.Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія» (Пс. 62;2,6). Амінь.

Вам також має сподобатись...

5 Відповідей

  1. сайт сказав:

    мені було дуже цікаво почитати! так тримати!

  2. сайт сказав:

    дуже пізнавально і цікаво дякую

  3. евакуатор мукачево сказав:

    дуже гарно описано дякую Вам велике

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com