Божественна Літургія – джерело духовного життя
Божественна Літургія є вічним спомином великого подвигу любові, який вчинив заради нас Господь Ісус Христос. Літургія є джерелом духовного життя, нею кріпиться і єднається вся Христова Церква. На Літургії люди входять у таїнственне спілкування з Богом, стають разом з ангелами і всіма святими в єдиний хор для подяки Творцеві неба і землі за Його численні милості та щедроти. Літургія є вершиною богослужбового життя Церкви. На Божественній Літургії Бог Отець вводить нас у повноту свого життя, даруючи нам свого Сина. А Син дарує нам Себе Самого на поживу у трапезі Слова і трапезі Тіла й Крові, щоб ми стали з Ним, як каже святий Кирило Єрусалимський, «співтілесні й співкровні» і мали участь у Його Божестві. Церква приймає цей дар Христовий у Святому Дусі і взаємно відповідає Йому приношенням себе самої, щоб Він жив і діяв у ній, як у своїм Тілі. Тому Літургія передусім — це діло Бога, який через Христа у Святому Дусі творить спасення світу. (Див. Катехизм УГКЦ, 343-345).
Слово «літургія» грецького походження й означає суспільну службу. У Новому Завіті воно набуває трохи іншого відтінку — служба, служіння, послуга та богослужіння. Первісно слово «літургія» означало службу, яка стосувалася суспільства, народу, спільноти, тобто службу, яка виконувалася для добра народу.
Божественна Літургія у Старому й Новому Завіті
Якщо розглядати значення слова «літургія» у Святому Письмі, то можемо сказати, що у Старому Завіті це слово означає святу службу, яку виконували священики та левіти у святині (пор. Втор. 17, 12, Йоіл 1, 9), а особливо це стосувалося жертвоприношення, як найважливішої служби священиків. У Новому Завіті це слово вживається там, де йдеться про старозавітні жертви (Ді. 13, 2, Євр. 8, 2; 6). Тобто літургія — це культова служба. Однак характерним для Нового Завіту є те, що слово, яке у Ста-рому Завіті означало культову службу, вживається тут для визначення різних ключових аспектів церковного життя.
Коли християни почали використовувати слово «літургія» для окреслення богослужінь, то передусім наголошувалось на тому, що літургія — це діло Бога, який через Христа у святому Дусі творить спасення світу. Згодом на християнському Сході слово літургія вживалось спочатку як загальна назва для всіх богослужінь. Отці ж Західної Церкви вживали для них термін сакраментум (sacramentum). Пізніше вживання цього терміну звузилось до служіння Євхаристії. Однак і надалі зустрічаємо вживання цього слова у значенні богослужіння загалом.
Від самих початків християнства вірні ревно сповнювали настанову Христа: «Це чиніть на спомин про Мене» (Лк. 22,19). Проте наш Спаситель не дав більше ніяких настанов і не сказав як часто ми повинні звершувати цей спомин. Тому в перших століттях християнства цей спомин звершували по-різному з різною частотою. Відповідно були дні, коли служили Літургію, та були алітургійні дні, тобто такі дні, коли Євхаристія не звершувалася.
Відповідь на питання як часто та в які дні звершувалася Євхаристія в апостольські часи, можемо знайти на сторінках Святого Письма. У Діяннях апостолів читаємо: «І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах. […] і кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті» (Ді. 2, 42; 46) та: «А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба» (Ді. 20, 7). У першому посланні до Коринтян апостол Павло, говорячи про збірку «для святих», пише: «А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду» (1 Кор. 16, 2), вказуючи на те, що християни Коринту мали спільне зібрання в «перший день», тобто день після суботи. Також апостол Йоан, описуючи видіння, згадує про «Господній день»: «Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний» (Од. 1, 10). Святе Письмо говорить нам про «перший день» та «день Господній», а таким днем є неділя. Отже, можемо припустити, що в апостольські часи християни звершували Євхаристію в неділю.
За книгою: Пояснення Храму і Божественної Літургії
(Катехуменат і каехиза дорослих в УГКЦ)
Можливо Вас зацікавить також:
