Проповідь на свято Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною
На Утрені сьогоднішнього свята Церква молиться такими словами: «Йоаким дивний і Анна богомудра, обидва, живучи побожно за законом Мойсея, були неплідними і молилися Богу від усієї душі…» (Утреня Зачаття св. Анни…, Ікос 6-ої пісні). Тут говориться про неплідність батьків Марії. Проте вони молились та вірили, і сталось так, що в них народилась Та, що принесла радість цілому світові.
З того часу, як у 168 році до Різдва Христового римляни захопили Єрусалим, кожен єврей очікував пришестя Месії, очікуючи Спасителя, котрий визволить єврейський народ від ворогів та відновить Ізраїльське царство. Кожен єврей мав мати потомство, і кожен єврей плекав ту солодку мрію, що саме один із його нащадків стане тим Месією, про Котрого пророкували пророки.
Йоаким та Анна, не дивлячись ні на що, ніколи не втрачали надії, їхня вірність Богові та один одному були непохитними.
Одного разу, коли Йоаким прийшов до Єрусалимської Святині, щоб там принести жертву, священик не прийняв його приношення, вилаяв його та сказав, що Бог його покинув. Принижений та засмучений Йоаким відійшов у пустиню, де хотів приховати свій сором, а в молитві шукати розради. Коли Анна дізналась про ці події у Храмі, вона теж вийшла до їхнього саду, щоб там, наодинці із Богом, у молитві розкрити своє згорьоване серце. Коли вони так обоє молились, їм з’явився ангел, котрий і прирік, що в них народиться донька, котра принесе славу та радість всьому людству.
В Євангельському читанні ми чули такі слова: «Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має» (Лк. 8:18). «Вважайте, отже, як слухаєте…» протягом Літургії ми кілька разів чуємо заклик священика: «Будьмо уважні…». Бог промовляв завжди до свого народу і зараз Він продовжує промовляти, нам потрібно тільки бути уважними до голосу Божого.
Йоаким та Анна, хоч відчували осуд від людей за їхню бездітність, зберігали вірність Богові та прислухались до Його голосу і, врешті-решт, вони почули слова розради і стали Батьками Тієї, котра Своїм народженням принесла радість всьому світові. Вони не зневірились, вони не перестали молитись, але шукали зустрічі із Господом у молитві.
Це добре повчання для кожного із нас, щоб і ми в своїх клопотах, в своїх проблемах не зневірювались, але щоб твердо стояли в молитві та вірі, щоб не покидали надії. Вслухаймось в ті думки та переживання, які Господь дає нам на молитві, вслухаймось в ті слова Святого Писання, через які до нас промовляє Бог, вслухаймось в ті події, що відбуваються в нашому житті.
Бог завжди присутній у нашому житті, проте не завжди ми готові Його почути і не завжди ми хочемо Його чути.
Розрадою у наших терпіннях, у наших проблемах нехай нам буде приклад святих Йоакима та Анни. Вони довіряли Богові, не дивлячись ні на що, терпеливо зносили наругу від людей, котрі із них насміхалися, вони продовжували молитись. Сталось так, що саме в них народилась Та, котра стала Богородицею, Та, котра породила нам Ісуса Христа, Спасителя Світу.
Тому й нам потрібно завжди молитись із довір’ям до Бога. Тож сьогодні просімо заступництва у Пречистої Діви Марії у святої Анни, щоб за Їхнім заступництвом ми були витривалими у вірі та у своїх молитвах.
