Проповідь на 5 неділю по Зісланні Святого Духа
Біси кричать, що Христос прийшов передчасно. Вони знають, що має прийти цей час і бояться цього часу, але чи ми не боїмось часу Божих відвідин? Цей уривок, який ми щойно прослухали, це перший екзорцизм, тобто перше вигнання бісів, історію яких ми знаходимо у святого Матея. Ісус приходить на поганську землю, щоб звільнити цих двох. Ісус міг сидіти у Себе вдома і чекати, коли до Нього приведуть цих двох людей, але Ісус, натомість, подорожує, щоб віднайти цих двох людей, щоб їх звільнити. Чи здатні ми відчути, чи краще сказати, чи здатні ми побачити та зрозуміти скільки разів Ісус виходить нам назустріч, шукає нас, бо ми загубились у поганській землі?
У цьому краю, про який розказує євангелист Матей, жили переважно погани. Ми це можемо побачити вже із того, що вони пасли свиней, тому що євреї навіть не могли доторкатись до цих нечистих тварин. Ми бачимо, що ті біси, котрі опанували тими двома нещасними так бояться потрапити назад до пекла, що вони готові вселитись у цих свиней. Євангелист зазначає, що ті двоє одержимих мешкали у гробах, що це означає? Зазвичай, гробами були печери і їх вважали за місця нечистоти. Ці чоловіки були такими лютими й страшними, що тією дорогою боялись ходити інші мешканці того краю.
Демони та гріх здатні і нам перекрити дорогу до спасіння, як ці двоє перекривали дорогу іншим людям.
Ці біснуваті багаторазово кричали: «Що нам і тобі, сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?» (Мт. 8:29). Вони знають, що Ісус Христос є Божим Сином, тому вони Його так бояться. І ми бачимо, як Боже Слово, як міць Ісуса Христа виганяє їх. І біси просять Його: «Не виганяй нас до нашої домівки, але прожени нас у це стадо».
У Старому Завіті море – це місце, де жив левіятан, це море було – місце смерті, місце гріха, і коли ці біси входять у свиней, то ці свині кидаються у море, тобто повертаються до свого аду, повертаються до своєї домівки.
Пастухи втекли, бо їм стало шкода свиней, їм не було шкода цих двох людей. Проте їм шкода матеріальної втрати. Це саме відбувається у нашому суспільстві, дуже часто нам є шкода матеріальних речей, але не шкода людини.
Все місто сповнилось страху, щось подібне відбувається, коли Ісус народився. Євангеліє говорить, що весь Єрусалим стривожився, подібно щось є тут, Господь звільняє цих двох, а місто не хоче Його прийняти. Чому не хоче Його прийняти, тому що їм шкода свиней?
Кого у своєму житті ми шкодуємо більше? Чи у нашому житті нам шкода іншої людини, чи кожен із нас має щось подібне, щось цінніше, як ці свині? Задумаймося: чого нам шкода, чи того, що ми не можемо втратити?
Господь сьогодні говорить, що ми маємо відкинути те, що є гріховне, як ми маємо реагувати на повернення до своєї рідної домівки іншої людини, тієї, котра кається. Як часто ми чуємо, що за більшовицьких безбожних часів комунізму нищили церкву, а зараз є такими побожними. Чому ми не можемо радіти із того, що хтось кається, що хтось повертається до батьківського дому? Чому наші серця стурбовані тільки чимось матеріальним? Бувають ситуації, коли Божа присутність може створювати некомфортність та незручність, але в цих ситуації ми вибираємо чи жити нам за Словом Божим, а чи жити за своїми бажаннями?
