П’ятидесятниця і друге народження

Ми повинні пам’ятати, що, коли Христос був на землі, тоді Дух не був доступний. Тому все, про що ми прочитаємо в Євангеліях про Духа – це пророцтва, які стосуються того часу, коли Дух був доступний.

«Між фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв. Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш». Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства» (Ів. 3,1-3).

Зі слів Христа стає ясно, що людина не може увійти в Царство Небесне, якщо вона не народиться з висоти чи не народиться заново. Що ж це таке: «народитися з висоти»? єдине народження, яке нам відоме – це народження від наших батьків. Проте Христос говорить, що є ще одне народження, яке стає необхідною умовою, щоби увійти в Небесне Царство. Звернувшись до Біблії, ми знаходимо роз’яснення цього:

«…Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?». Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже» (Ів. 3,4-5). В цьому уривку Ісус говорить, що для того, щоби людина могла увійти в Царство Небесне, то її потрібно народитися від води і Святого Духа. Народження від води – це перше народження. Слово «дух» в Біблії має різноманітні значення. Проте в багатьох випадках воно означає або Бога, Який є Дух, або дух, який дає Бог. Отже, «народитися з висоти» – це народитися від Бога, Який є Дух.

«Що народжується від тіла – тіло, а що народжується від Духа – дух» (Ів. 3,6).

Під час першого народження людина отримує те, що їй дають батьки – тіло. Друге ж народження людина отримує те, що дає Бог – дух. тут знову нам на допомогу приходить Біблія: «Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога» (І Ів. 5,1). Для того, щоби бути народженим від Бога, потрібно повірити в те, що Ісус є Христос, Месія та Спаситель. Тоді ми стаємо дітьми Божими: «Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса» (Гал. 3,26).

Багато батьків забувають своїх дітей чи жорстоко відносяться з ними. Проте Господь ніколи не забуде нас, тому що ми – Його діти і Він нас дуже любить.

«Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду» (Іс. 49,15).

«У вашій поведінці не будьте грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте, сам бо говорив: «Я тебе не зоставлю, я тебе не покину», так що ми сміло можемо сказати: «Господь – мій помічник: я не боюся. Що може мені людина зробити?» (Євр. 13,5-6).

Господь обіцяє, що ніколи не залишить нас, не відвернеться від нас, бо ми – Його діти. Ми можемо сміло заявити: «Господь мені допомога, я не буду боятися: що може зробити мені людина?».

П’ятидесятниця: день нового початку

Отже, Дух був втрачений, коли Адам згрішив, після того дня він стає недоступним. Проте Господь обіцяє, що Дух буде можна отримати знову. Цим днем стає П’ятидесятниця.

«А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Діян. 2,1-4).

Тут знаходимо опис першого зішестя Святого Духа, яке відбулося в день П’ятидесятниці. З того часу Святий Дух знову стає доступним, кожен, хто вірує в Христа, може отримати Його. «Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Одному бо дається через Духа слово мудрості; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі; іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов» (І Кор. 12,7-10).

П’ятидесятниця: до і після

Ми уже підсумували, що до П’ятидесятниці Дух був недоступним. Проте, починаючи з П’ятидесятниці, після обіцянки Христа, дух знову стає доступним. Ми бачимо, що до п’ятидесятниці люди мали Дух Божий над ними. Він не жив у них. На П’ятидесятницю все перемінилося. Пояинаючи з того дня, всі, хто вірили в Христа, отримали Святого Духа, від тепер цей Дух перебуває в них.

«Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих» (І Кор. 6,19).

«Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває?» (І Кор. 3,16).

Отже, стараймося жити так, щоби Дух Божий завжди перебував у нас.