Чудотворець Миколай
6 грудня – день пам’яті людини, котра була дуже заможною, але це не завадило їй увійти у Царство Небесне. Хоч Ісус і сказав: «Тяжко є багатому ввійти в Небесне Царство» (Мт. 19:23). Проте Він не сказав, що багатому у Царство Небесне увійти неможливо.
Багатому важко увійти у Царство Небесне не тому, що він багатий, а тому, що він зловживає своїм багатством, не може подолати тих спокус, котрі походять від нього.
Тяжко є багатому ввійти в Небесне Царство, – проте деякі люди все ж таки туди увійшли. Увійшов у Царство Небесне і наш великий святитель Миколай. Бо, окрім багатства земного, він володів ще трьома скарбами – скарбом віри, скарбом правди та скарбом милосердя. Роздаючи, з любові до Христа, своє багатство бідним, він сам збіднів. Проте ті три скарби тільки збільшувалися і множилися. Віра, правда та милосердя – три дивовижні скарби святителя Миколая.
Віра святого Миколая була чистою, як кришталь, і міцною, як алмаз. Він доказав це в Нікеї, коли захищав Христову віру від єретиків.
Правда святого Миколая була яскравою, як сонце. Він показав це, коли не дав кату стратити трьох невинних чоловіків.
А милосердя святого Миколая до убогих було, як милосердя самого Ісуса Христа. Він роздав увесь свій маєток, робив усе таємно, накликаючи на себе голод і бідність.
І цей великий Божий Угодник не боявся ні єретиків, ні катів, ні голоду, ні бідності, бо знав, що Всевишній завжди подбає про нього. І Господь захищав його до кінця життя, і так прославив його після смерті серед ангелів і людей, як прославляв небагатьох.
Немає жодного міста, в якому б не було храму святого Миколая, немає жодного храму, де б не містилася його ікона. І в кожному домі ми знайдемо його образ – образ смирення, стриманості, великої віри, мужності та відваги, любові до бідних, скривджених, сиріт та знедолених.
Святитель Миколай став для нас близьким та рідним. У його день так хочеться подякувати йому за всі блага, які він зсилає на нас. І попросити допомоги нашим воїнам. І принести нам такий бажаний дарунок – мир нашій землі.
