Зачаття Святою Анною Пресвятої Богородиці
Історія людського роду сповнена дивовижних речей, насичених подій та Богом благословенних митей.
Сьогоднішня подія переносить нас у часи великих надій та сподівань. Чимало людей, вдивляючись у небесну синь, прагнуть розпізнати знаки наближення довгоочікуваного Месії. Чимало людей, споглядаючи один на одного, замислюються над майбутніми подіями. І тільки Йоаким та Анна, в молитві, вірі та надії, просять у Бога благодаті батьківства. Довший час свого земного життя вони жили у неславі бездітності, у смутку та горю.
Доживши до старості, вони не втрачали віри й надії, що все ж таки зможуть радіти дарованим Богом дитям. І Господь вислуховує їх. Він посилає до Йоакима, котрий піднявся та гору, прохаючи господа про допомогу, і до Анни, котра оплакувала своє нещастя у саду, Архангела Гавриїла.
«Моління твоє, – говорить Ангел Господній Святій Анні, – дійшло до Господа Бога, і годі ж тобі плакати, більше не сумуватимеш, від нині порадуєш всі земні народи, всі племена людські, бо станеш благоплідною оливковою віткою, від якого виросте паросток – Пречудна Діва Марія, що принесе на землю Ісуса Христа…».
Післанець Божий проголосив, що наближається час, коли через них здійсниться те, що було проголошено пророками, – в них народиться Дитинка, Котра стане Ковчегом Нового Завіту, Божественною Драбиною до небес, Живим Храмом, в якому буде мешкати Слово Боже.
Такому дивному зачаттю раділи не тільки праведні Йоаким та Анна, але й небо та земля, пророки й патріархи, ангели й архангели. На старості літ у цієї Пресвятої Сім’ї народжується Єдина, Чиста, Благословенна, повна Божої ласки, найдосконаліша й благословенна, Дитинка Марія.
У 1854 році Папа Пій ІХ проголосив Правду Віри, що Пречиста Діва Марія була збережена від плями первородного гріха й будь-якого гріха у подальшому Своєму житті.
Вона стала Чеснішою від Херувимів і Славнішою від Серафимів. Від перших хвилин Свого життя Вона була сповнена Божими ласками та благословеннями. І, як ковчег Завіту містив у собі «кам’яні скрижалі із Божими Заповідями», так і Пресвята Богородиця носила у Своїй Пресвятій Утробі Сина Божого і зберігала у Своєму серці всі Його Слова.
Для кожного із нас великим дарунком є святість та чистота. Сьогодні ж Свята Церква звертає нашу увагу на Особу Пречистої Діви Марії, Яка проживала у нашому світі, і попри усі спокуси, гріхи та пристрасті, була вільною навіть від найменшого гріха.
Звертаймо наші душі до Пресвятої Богородиці, Котра, мов той яскравий світильник, світить тим, які перебувають у темряві. Прославляймо сьогодні Матір Божу: «Радуйся, Невісто, Діво чистая, радуйся, Пренепорочно зачата!». І просімо Її захисту, допомоги та миру для усіх нас.
