Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав

Voskresinnia_14«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав», – співаємо ми під час Великодніх свят.

Ми із вами віримо та проголошуємо, що Христос переміг смерть Своєю смертю на хресті та воскресінням. Проте, як ми бачимо, смерть все ж таки надалі продовжує забирати наших рідних, близьких, знайомих.

Ще за довго до народження Христа, серед ізраїльського народу жив пророк Ісая. В його часи ханааняни вірили, що бог смерті Моав ковтає людей, проте він ніколи не може насититися, він завжди залишається голодним, як лев у пустині. Пророк Ісая говорить, що цей Моав, ця смерть буде переможена Богом: «Бо рука Господня на цій горі спочине; Моав буде розтоптаний на своїм місці, як топчеться солома в ямі для гною» (Іс. 25,8).

Вслід за Ісаєю, апостол Павло, роздумуючи над воскресінням, напише: «І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою. Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (І Кор. 15,54-55).

Свято воскресіння говорить нам, що останнє слово не за смертю, а за життям. Христос помер на хресті страшною смертю, відкинений та зневажений усіма людьми, зраджений Своїми учнями, оточений ненавистю. Проте останнє слово за воскресінням, за перемогою життям над смертю, Бога над злом – і це основа для нашої радості.

Нам можуть закинути, а не рідко і ми самі починаємо роздумувати: «Якщо смерть переможена, то чому люди продовжують помирати? Чому немає кінця інфарктам, інсультам, невиліковним хворобам, війнам, терористичним актам? Одним словом, якщо смерть переможена, то чому люди продовжують помирати?».

Апостол Павло на це запитання дає влучну відповідь: «Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили» (Рим. 5,12).

Смерть є наслідком гріха до тих пір, поки люди будуть грішити. Смерть буде забирати свою данину, пожирати свої жертви.

Якби патологоанатомів вчили б в семінаріях, то, виписуючи свідоцтво про смерть, у графі «причина смерті» було б написано «гріх», не хвороба, аварія чи старість, а єдина справжня причина смерті – гріх.

Воскресіння Ісуса – це перемога над гріхом, бо Його любов до людей виявилася набагато більшою, ніж будь-який гріх.

Ісус  не шукав Своєї слави, але нашого духовного добра: покаяння, навернення та спасіння душ, тому й віддав Своє життя за нас, щоб ми мали життя вічне.

Тілесно смертю Ісус знищив, найперше, смерть духовну, яку спричинив первородний гріх. Хоча гріх ще й досі панує над світом, проте завдяки Божій любові ми маємо перемогу над ним.

Слова воскреслого гимну: «…смертю, смерть подолав», стають для нас гаслом духовної боротьби. Якщо християнин хоче перемогти зло у світі, він найперше має перемогти його у собі: померти для гріха та жити для Бога, у своєму житті керуватися Божими законами, а не людськими, як навчає апостол Павло: «Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі» (Рим. 6,11).

Воскреслий Христос переміг смерть фізичну. Він вніс у наше життя впевненість у тому, що смерть – це не кінець.

Останніми слова одного мученика за віру були: “Не плач, я не помру, залишаючи країну вмираючих, я сподіваюся побачити благословення Господнє в країні живих”. Ми називаємо цей світ світом живих, але вірніше було б назвати його світом вмираючих і мертвих.

За допомогою Ісуса Христа ми дізналися, що йдемо не до заходу життя, але до сходу – його початку. Ми перебуваємо не  на шляху до смерті, а на дорозі, що веде до життя, до Воскресіння.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *