Проповідь на 5-ту неділю по Зісланню Святого Духа

Євангелист Матей розповідає нам, як Ісус разом з учнями прибувають в Гадаринський край. Його тут зустрічають двоє людей одержимих демонами, котрі жили в гробах та були такими лютими, що ніхто не міг пройти тією дорогою, – як про це наголошує євангелист Матей.

Ці злі духи пізнають Христа за Сина Божого: «Що нам і Тобі, Сину Божий? Прийшов сюди, щоби нас мучити передчасно» (Мт. 8:29). Одержимі це визнають, в той час, коли інші ізраїльтяни, вибраний Богом народ, відкидають Його як Сина Божого. Мало того, біснуваті визнають Його за суддю над ними.

Ці демони не тільки визнали Ісуса за Бога, але вони знають, що Він також буде їхнім суддею. Згідно юдейських вірувань: біси мають бути засудженими судного дня, а до того часу вони користуються певною свободою. Проте з приходом Господа на землю розпочинається суд над ними, бо Його прихід є знаком початку Царства Божого. І хоча біси не бажають коритися Ісусу, проте вони знають, що Він є Сином Божим. Як бачимо, є певна різниця між вірити та знати й визнавати Ким є Ісус.

Апостол Яків говорив: «Ти віруєш, що Бог один? – Добре робиш. І біси вірують, та тремтять» (Як. 2:19). Біси просять: «Як ти нас виганяєш, то пішли нас в то стадо свиней». Демони прагнуть залишитися там, де вони знаходяться. Вони бажають і надалі завдавати шкоду людям. Проте Ісус дозволяє їм увійти в стадо свиней, проте і тварини не змогли витримати влади демонів та кидаються з кручі в море. Ми не можемо до кінця зрозуміти: чому саме Ісус дозволив, щоби біси увійшли в свиней.

Святитель Іван Золотоустий наводить кілька причин: «Найперше, щоби показати зціленим ту шкоду, яку біси могли завдати їм; щоб усі зрозуміли, що без дозволу Ісуса біси самі б цього не зробили; та, щоб показати, що могло статися з цими нещасними, якби Спаситель їх не врятував». Загибель цих свиней показує знищення бісів, їхнє вигнання з цього світу, щоби вони більше не змогли завдати комусь шкоди.

Ми живемо в цивілізованій країні і не помічаємо випадків схожої одержимості. Проте біс шукає інший спосіб, щоби полонити людину. Це відбувається через різного роду культи, певні телепередачі та музику, біс намагається вкласти в розум певні забобони.

2000 свиней не змогли винести цих демонів та кинулися із кручі. Можемо собі тільки уявляти, як страшно може впасти людина, котра страждає від такого панування, як страшно та міцно опановує біс її.

Коли пастухи побачили те, що сталося з їхнім стадом свиней, то вони пішли до свого міста та розказали жителям про всі ті події. Євангелист Матей говорить, що «все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць» (Мт. 28:34). Здається досить дивно, що жителі із цього міста саме так відреагували на ці події, адже Ісус зцілив двох біснуватих. Проте їх охопив великий страх і вони попросили Ісуса, щоби Він відійшов від них.

Чому вони прагнули, щоби Ісус відійшов від них? Деякі вважають, що вони цінували своїх свиней більше, аніж мали страх перед одержимими чоловіками. Можливо, вони боялися, що, зціливши ще когось, вони можуть втратити ще частину своєї худоби, а, можливо, вони просто боялися сили Ісуса. Побачивши та почувши про те що сталося, їм було достатньо зрозуміли, що Ісус був незвичайною людиною. Вони більше нічого не хотіли знати і їм було спокійніше, якщо Ісус покине їх.

Сьогоднішнє Євангеліє ставить перед нами всіма питання? Хто такий Ісус? Ким Він є для мене? Ми бачимо, що Ісус має владу над хворобою, Ісус має владу над природою, Ісус має владу на надприроднім. Хто, крім Бога, може мати таку владу? Ми можемо знати, що Ісус є Божим Сином. Ми можемо навіть вірити в Нього, але це може не принести нам жодної користі. Ми можемо, схоже до людей цього міста, цікавитися Ісусом, з цікавістю розглядати ікони, але можемо боятися впустити Його у своє життя. Нам спокійніше жити разом зі своїм гріхом, нам спокійніше, коли Ісус нас зовсім не турбує.

Цей євангельський уривок ставить перед нами виклик: на що звертаємо увагу, коли ми його читаємо? Чи на зцілення людей, чи на загибель тварин? Відповідь на цей виклик буде свідчити про наші пріоритети в житті. Люди міста змогли просто змиритися із сусідством біснуватих людей, вони змирилися із небезпекою, котру вони могли завдати, проте вони не змогли змиритися зі втратою своїх свиней. За втратою свого майна вони не змогли помітити зцілення біснуватих.

На жаль, нерідко навколо себе ми бачимо, що любов, милосердя, співчуття закінчується там, де є небезпека втратити щось своє. Біси просили, щоби Ісус їх відпустив, а люди просять, щоби Ісус пішов від них. Він виконує бажання одних і других. Колись Він скаже, до тих, котрі Його не прийняли, щоби вони відійшли у вічний вогонь, котрий приготований бісам. А сьогодні Господь звертається до всіх нас, до всіх грішників із словами: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11:28).