Проповідь на 5-ту неділю по Зісланню Святого Духа

В п’яту неділю після Зіслання Святого Духа, Церква пропонує нам для роздумів розповідь про зцілення біснуватої людини. Ми бачимо, як Ісус перемагає злих духів, котрі здатні поневолити людину, тримати її в гробах та перетворити її на злу та агресивну по відношенні до інших.

Євангельська розповідь розпочинається з того, що перед нами розгортається історія цих двох біснуватих людей. Перед нами людина, для котрої життя вже тут, на землі, перетворилося на справжнє пекло. Нам досить складно уявити собі їхнє життя. Євангелист Матей зазначає, що вони жили в гробницях, тобто в печерах, а були такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. Ми не знаємо чи були в них батьки, чи вони мали своїх дружин та дітей, не знаємо, що могли відчувати їхні рідні, коли бачили такий страшний їхній стан. Проте бачимо, як під дією біса може змінитися людина.

Дуже часто ми можемо помітити, як людина може деградувати під впливом алкоголю, наркотиків чи іншої залежності. І це, направду, є страшно. Страшно тому, що вона нищить свою душу. Страшно тому, що вона не впізнає своїх рідних: батьків, дітей, дружину. Вона не бачить нічого, окрім своєї пристрасті. Ми бачимо, що біс не може зробити нічого без співучасті людини. Він не може проявити себе, йому потрібен хтось, через кого він може діяти у світі. І ось, ті біси, котрі були вигнані із цих біснуватих, опиняються в стаді свиней.

Після того, як Ісус заспокоїв бурю на морі, Його учні розумували хто Він такий? І ось, зараз, ми отримуємо відповідь на це питання. І, як не дивно, відповідь дають саме два біснуватих, котрі назвали Ісуса – Сином Бога. Так, Його пізніше будуть називати учні: «Ти істинно – Син Божий!» (Мт. 14:33), Петро: «Ти – Христос, Бога живого Син» (Мт. 16:16), первосвященик: «Ти Христос, син Божий» (Мт. 26:63) та римський сотник біля підніжжя хреста: «Це справді був Син Божий!» (Мт. 27:54). Чому ж такі важливі слова прозвучали із уст біснуватим? Напевно, тому, що Сином Божим було прийнято називати Месію. А так, як євреї вірили, що Месія прийде судити та виправляти світ, то і біси розуміли, що з Ісусом прийшов кінець їхньої свободи. І це дійсно так, бо те, що сталося з бісами – це початок перемоги над будь-яким злом, котре здійсниться після Його смерті та воскресіння.

Для нас можуть бути дивними слова євангелиста Матея про те, що: «все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць» (Мт. 8:34). На їхніх очах відбулося неймовірне чудо, бо ці біснуваті тероризували їхню округу, завдавали певних проблем. І, здається, вони мали зрадіти, що їхні співбрати можуть повернутися до їхніх родин, а натомість вони говорять Ісусу: «Іди від нас геть». Вони, ніби говорять до Христа: «Навіть, якщо ти праведник, пророк та Месія. Навіть, якщо ти зцілив когось із нас, то хто ж нам поверне втрачене стадо свиней? Хто дозволить нам жити так, як ми жили, якщо ти будеш поруч із нами? Адже, коли Ти будеш біля нас, то ми повинні стати іншими людьми. А ми так цього не хочемо».

І гадаринські юдеї залишаються з тим, що вони мали. Вони залишаються з відчуттям того, що вони є настільки праведними, що їм не потрібна присутність живого Бога. Вони не помічають, що вся ця історія промовляє, як до них, так і до нас, що те, що сталося із тим стадом свиней, може стати з будь-ким, якщо він відкидає Бога та відкриває свою душу для диявола.

І тільки колишні біснуваті, отримавши зцілення, повертаються в свій край, край котрий відкинув Учителя та Спасителя, щоби бути свідками того чуда, яке відбулося з ними. Нам невідома, яка подальша їхня доля, проте нам відомо одне: одержуючи від Бога дар життя, здоров’я, добробут, ми не маємо права не дякувати Богу за це все.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *