Дорогі у Христі брати та сестри, друга неділя Великого посту присвячена пам’яті святителя Григорія Палами. Це великий покровитель християнських молільників та самітників, котрих у древності називали подвижниками чи безмовниками. Вони старалися зберігати тишу у своєму серці, ховаючись в далеких обителях, в печерах чи проваллях, відрізаних від світу й людей.

Ми прославляємо цього святого й нагадуємо, що в цей час Великого посту нам так важливо мовчати і молитися, втікати від гріхів та метушні світу, побути в тиші, на самоті, щоби змогти почути Бога. Переважно наше життя протікає в постійному шумі та суєті. Весь повсякденний побут супроводжується масою звуків та шумів навколишнього світу. Людина, яка проживає в місті, постійно чує: рев автомобілів, гамір натовпу. Людина, яка мешкає в селі, завантажена клопотами та тяжкою працею. І так важко зібратися зі своїми думками та побути в тиші, наодинці з собою та Богом.

Господь завжди стоїть й чекає нашого поклику, стоїть й чекає, коли ми, крізь сіру буденність, наблизимося до Нього, щоби набратися сил, щоби оновити своє життя, щоби почути Його голос і пити за Ним. По-іншому просто неможливо. Чи може прийти Божественна благодать до людини, чи може вона торкнутися її, коли вона заглушена, коли вона сліпа, коли вона в своєму постійному бігу не має часу глянути в своє серце й душу, щоби віднайти відблиск Бога. Ми не перестаємо говорити, що голос Божий завжди лунає в тиші. Якщо ми бажаємо почути Його, то повинні прагнути вирватися із метушні й гамору, хоча б на мить. Якщо бажаємо зібрати свої думки та почуття докупи, то повинні прагнути тиші. Тієї самої тиші, котрої ми позбавлені через швидкоплинний ритм життя. Адже тільки в тиші ми можемо проаналізувати свій день, своє життя, відновити свої сили для продовження шляху Посту і найголовніше почути Бога. адже нам є, що слухати, є над чим подумати… Ось чому так важливо згадувати про тих людей, яким вдалося говорити із Богом, яким вдалося побороти пустослів’я, егоїзм, марнослів’я, неосудження, нелюбов.

Дорогі у Христі брати та сестри, сьогоднішнє Євангельське читання передає нам подію зцілення розслабленого. Вірою тих людей, котрі принесли до Христа хворого чоловіка, він зцілюється. Господь говорить: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи… Встань, візьми своє ліжко і йди додому» (Мр. 2:5;11). Гріх стає першопричиною різноманітних хвороб та страждань, бо він є тією отрутою, котра шкодить не тільки нашому тілу, але й душі. Ніщо не робиться так легко й не розуміється так важко, як гріх. Його ми так легко чинимо, але так важко розкаюємося. Із всього, що сказано про гріх Отцями Церкви та видатними богословами, ми можемо зробити висновок, що гріх – це найбільше зло, яке відкидає нас від Бога все дальше й дальше.

І тоді гріх перетворюється на хворобу, нашу особисту хворобу, котру потрібно лікувати. І для того, щоби людина могла лікувати свої власні хвороби-гріхи, Господь дарує нам Тайну Покаяння, завдяки якій ми аналізуємо своє життя, усвідомлюємо свою гріховність та осуджуємо себе за всі пристрасті, пороки та гріхи.

В часі Великого посту Свята Церква закликає кожного грішника не впадати у відчай. Бог може все оновити, все перемінити й направити, все простити й вилікувати. Потрібно тільки набратися рішучості й звернутися до Нього по допомогу.

Сьогодні, дорогі мої, ми ще згадуємо одну із десяти Божих Заповідей: «Не вбий!». Ця заповідь стоїть на варті людського життя, вказуючи на його цінність та важливість. Ми бачимо, що коїться навколо нас, ми читаємо, що майже щохвилини відбуваються вбивства невинних людей. І від цього стає страшно й моторошно.

Сьогодні ж ця заповідь: «Не вбий!» – гучним відлунням лунає по усіх Церквах, закликаючи усіх батьків, а, особливо матерів,  не вбивати у своєму лоні те беззахисне, невинне немовля. А мільйони абортів по цілому світі свідчать про жорстокість та закам’янілість людських сердець. Показник абортів в Україні також сягає небачених висот: щороку майже півмільйона загублених життів невинних дітей.

Вже понад 10 років з ініціативи наших ієрархів уся Українська Греко-Католицька Церква присвячує ІІ неділю Великого посту особливій молитві у намірі дітей, утрачених унаслідок абортів, та всіх тих, хто в будь-який спосіб причетний до існування цієї жахливої дійсності, закликаючи кожного цінувати, захищати і радіти таїнством людського життя.

Церква завжди нагадує, застерігає, повчає: Господь забороняє позбавляти життя будь-якої людини, а особливо, коли це торкається немовлят, котрі не можуть нічого сказати на свій захист, сердечко котрих тихо й мирно б’ється під материнським серцем, очікуючи тієї хвилини, коли вперше потрапить на руки ніжної й люблячої матері.

У цей час Великого посту щиро молімося за усіх невинно убитих дітей, прохаючи Господа простити цей великий гріх усім батькам, які зважилися на такий великий злочин. Хай наш люблячий та милосердний Господь, Який не пожалів для нашого спасіння Свого Єдиного Сина, змилосердиться над усіма нами, нашими матерями й батьками, нашими поколіннями, нашим народом та цілим світом та дарував вічний спокій невинно вбитим ненародженим дітям. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.