Що відбувається з серцем людини, коли вона щодня читає Біблію

«От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його, інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає» (Мт. 13:3-9).

Щоразу, коли людина торкається Слова Божого, в дію вступає невидимий світ духовних сил. Зазвичай ми не думаємо про це, бо наші почуття, наприклад, під час читання Біблії чи при слуханні проповіді, залишаються звичайними. Проте, прочитавши притчу Ісуса про сівача, ми зрозуміємо сенс нашої зустрічі зі Словом Божим.

Коли ми зустрічаємося зі Словом Божим, то наше серце:

Черстве серце: «До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги» (Мт. 13:19).

Люди, в котрих черстве серце, не дуже цікавляться тим, що сказано в Слові Божому. Якщо вони і приходять до Церкви, то дуже швидко забувають почуту проповідь: швидше, аніж дійдуть до своєї автівки. Сатана, немов ті птахи, викрадає будь-яку добру думку, яка здатна принести добрий плід. Натомість засіває сумніви чи підкидає любе відволікання.

Мойсей просив людей, вибраний народ Ізраїля, не відноситися до Божого Слова, легковажно: «Бо це не пусте для вас слово; це – життя ваше, цим словом ви житимете довго на землі, куди ви, перейшовши Йордан, ідете, щоб її зайняти» (Втор. 32:47). Сьогодні нам також дуже потрібне таке ж нагадування.

Поверхове серце: «А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється» (Мт. 13:20-21).

Поверхнева людина роздумує над Словом Божим і навіть починає жити ним. Проте це його бажання довго не затримується, бо його коріння неглибоке, а навіть нікчемні труднощі вимагають відкинути Слово Боже, забувши про нього.

На жаль, чимало людей звертаються до Бога тільки на рівні почуттів. Проте досить швидко ці почуття холонуть. І людина аж ніяк тоді не думає про Бога.

 Розчавлене серце: «А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду» (Мт. 13:22).

Людина з розчавленим серцем чує Слово Боже і вірить йому. Вона бажає іти за ним. І вона це робить. Згодом інші речі, різноманітні турботи цього світу заглушують плідну дію Божого Слова. Перш, ніж людина зрозуміє це, її розум буде зайнятий різноманітними турботами та клопотами.

Відкрите серце: «Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять» (Мт. 13:23). Коли Слово Боже вкорінюється в людині, то приносить плід, котрий виходить тільки від Бога.

Слово Боже має дивовижну силу. Якщо Його Слово викоріниться в житті людини, тоді ця сила буде діяти в ній. Слово Боже завжди приносить плоди, потрібно тільки відкрити своє серце.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com