Поклоніння волхвів

Матей не тратить часу на деталі народження Ісуса. Зразу після того як ми бачимо народження Ісуса євангелист розказує нам про відвідини волхвів – поган, котрі прийшли віддати шану Ісусові.

В древні часи, в країнах на Схід від Палестини, наука про зорі та планети перетворилася на мистецтво. Тоді люди вірили в те, що у Вселеній все взаємопов’язане і якщо щось важливе відбувається на землі, то воно обов’язково віднайде відображення і на Небесах. І, навпаки, нове явище серед небесних світил обов’язково може означати важливу подію на землі.

З наближенням Різдва у ЗМІ намагаються пояснити чим була Вифлеємська зоря. Проте мусимо визнати, що Матей розповідає про знамення на небі, про Вифлеємську зорю не для того, щоби задовільнити нашу цікавість. Він не пропонує нам ту різдвяну картину, до якої ми звикли. Східні царі приносять дари Дитині, яка народилася в стаєнці. Матей взагалі не говорить нічого про стаєнку. Він просто говорить, що Марія та Йосип жили у Вифлеємі, а після повернення з Єгипту вони оселилися в Назареті (пор. Мт. 2:23). Матей не згадує і про те, що гості Святої Родини були із царського роду. Він називає людей, які прибули до Вифлеєму «волхвами». Це може означати, що вони були магами, астрологами. Проте це не слід розуміти так, як ми розуміємо тепер: це були люди, які мали якесь інше знання. Матей прагне показати нам, що визнання Ісуса Царем Юдейським не означає, що Його влада поширюється тільки на євреїв.

Євангеліє від Матея закінчується тим, що Ісус посилає Своїх учнів проповідувати всім народам та їх хрестити. Здається, що саме таким чином біблійні пророцтва про всесвітнє царство Месії зможуть втілитися в життя.

З точки зору людей тієї далекої епохи, дари, які принесли волхви цій дитині були гідні царів та богів. Ключовий момент цієї історії ми знайдемо вкінці Євангелія, коли Ісус віч-на-віч зустрінеться із однією з наймогутніших людей в Юдеї – з правителем Пилатом. Він також принесе Йому дари, але вони будуть іншими. Солдати Пилата, знущаючись над ним, будуть називати Ісуса «царем Юдейським» (пор. Мт. 27:29). Корона, яку поставлять Йому на голову буде сплетена із терням, а троном для Нього стане хрест. В той час яскрава зоря погасне, а всю землю вкриє темрява (пор. Мт 27:45). І тільки лунає одинокий голос римського сотника: «Це справді був Син Божий»  (Мт. 27:54).

Матей, ніби говорить нам на початку Євангелія: «Дослухайте цю історію до кінця. Подумайте над тим, що означало для Ісуса бути істинним царем Юдейським». І після цього прийдіть до Нього любими шляхами, але з найкращими дарами, котрі тільки зможете знайти.

За книгою Н. Т. Райта «Матфей. Євангелиє – популярный коментарий»

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com