Кожен день – поганий
Кожен день нашого життя приносить розчарування, біль, зраду, роздратування, прикрощі та невпевненість. Ми все частіше опускаємо руки, намагаючись вирватися з буденності та сірої одноманітності. Нам здається, що життя пішло шкереберть, все, що ми робимо не приносить жодного результату та задоволення. Ми зайшли в глухий кут і не знаємо, як вибратися і що дальше робити.
В книзі Проповідника ми черпаємо відповідь на всі питання, які стосуються нашого життя.
Погані дні – це нормально…
Книга Проповідника говорить про те, яке життя насправді. «Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися» (Проп. 1:13). Для кожного із нас життя, насправді, таким і є.
Адже через перший гріх наших прародичів, Бог прокляв землю та прирік нащадків Адама на бідність та нестатки. Це прокляття торкнулося всіх нас, що живемо «під сонцем» (Проп. 1:3). І християни не стали виключенням. Прокляття також поширилося на все, що людина робить, воно торкнулося «усіх її трудів, які вона завдає собі» (Проп. 1:3). Життя – це складна задача; справа, котра приносить розчарування; важка та нецікава робота. Воно – невдячне заняття, і таким його зробив Господь.
Наша проблема в тому, що ми не віримо, що життя – тяжке заняття. Ми думаємо, що, якщо будемо старанно працювати, то рано чи пізно, досягнемо бажаного успіху. Ми вважаємо, що страждання триватиме тільки деякий час, біль – це щось миттєве, а невдача – це лише крок до перемоги. Якщо ми будемо жити такими ілюзіями, то нас завжди будуть супроводжувати розчарування та провали. Книга Проповідника, а також і Святе Письмо, стверджують, що всі дні важкі та погані. Щоденна праця під сонцем – це доволі тяжке заняття.
Чим швидше ми усвідомимо, що ми живемо в світі, окутаним гріхом, тим скоріше ми станемо стійкими та реалістичними. Ми перестанемо очікувати, що все повинно тільки покращуватися. І навіть тоді, коли стане ще гріше, ми будемо готові до сприйняття труднощів та випробувань.
Прийнявши настанови Проповідника, ми навчимося зустрічати тяжкі часи з мужністю та гумором. І більше не будемо сумніватися в Бозі, Який принесе Свій спокій та мир.
Незліченні благословення…
Книга Проповідника вчить нас тому, як насолоджуватися життям в часи випробувань та важкої праці. В той час, коли людство потерпає від різноманітних катаклізмів в результаті гріхопадіння, Бог дає радість. «Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці… Бо, хто Йому до вподоби, тому дає він мудрість, знання й радість» (Проп. 2:24;26).
Божі благословенні дари приходять із Його рук. Апостол Яків пише: «Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця…» (Як. 1:17). Бог благословляє працю християнина радістю. Кожного разу, коли ми відчуваємо задоволення від того, що застелили ліжко, підмели підлогу, поскладали речі в шафу – це дар із Божих рук. Якщо ми почнемо помічати Божі дари радості, тоді співвідношення смутку та радості дивним чином переміниться так, що переважати буде радість.
Божі благословення падають на нас, немов дощ, і це відбувається щоденно, щомиті. Ми можемо отримати розраду у важкій праці тільки тоді, коли знайдемо час, щоби подякувати Богу. І тоді будь-яка наша справа, якою б вона не була важкою, стане для нас радісною та легкою.
Нагорода очікує вкінці…
У важкі дні та хвилини нашого життя, коли нас залишили друзі, бізнес не вдався та не приніс успіху, нам довелося переїхати в інший будинок, набагато менший, ми зуміємо вистояти, бо кінцева мета наших справ знаходиться за межами цього життя. «Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе» (Проп. 12:14).
Життя під сонцем жорстоке, і ніщо не приносить полегшення. Наша праця проклята, тому вона приносить багато невдач. Проте людина, котра боїться Бога, спокійно та впевнено зустрічає майбутнє, більш того вона «сміється з прийдешнього дня» (Прип. 32:25). Бо Бог, Котрий сказав, що життя важке, пообіцяв завжди бути біля нас.
Завдяки вірі у Христа ми можемо насолоджуватися дарами Небесного отця, бути успішними у своїй праці, до якої Він нас покликав, та з надією очікувати дня, коли ми отримаємо від Бога похвалу.
