Марія Єгипетська: розірвати пута гріха
П’ята неділя Великого посту присвячена життю святої Марії Єгипетської. Церква знову і знову переповідає нам цю історію, а ми, християни, знаємо її напам’ять: молода єгипетська дівчина легкої поведінки поїхала в Єрусалим, не змогла увійти в Храм, щоби поклонитися святиням, приймає всі ці події як Божий знак, усвідомивши гріховність свого життя, йде в пустиню, щоби здійснити покаяння, де перебуває аж до смерті в пості та молитві, прославлена Церквою як велика свята.
Що саме втримувало Марію Єгипетську скільки років в пустині? Пута?. – Ні! Страх перед людьми? – Ні!. Вона тільки пообіцяла Богу виправити своє життя. Найголовніше, що втримувало її там, – це любов до Бога. Це те єдине, що тримає монахів в монастирях, а нас, християн, закликає приходити в Храм.
Здавалося б історія преподобної Марії Єгипетської не має жодного відношення до нас. Ми із нею – люди різних століть, різних країн, різних культур, в нас все відрізняється: від кольору шкіри до біографії. Проте саме в цій історії для нас є дещо безкінечно важливе, безкінечно підбадьорююче.
Приклад святої Марії Єгипетської говорить нам про покаяння та віру. Адже в нас є вибір, ніщо не зобов’язує нас дальше йти тим грішним шляхом, яким ми йшли до цього часу. Ми можемо з легкістю зійти з нього, ставши на інший шлях, котрий веде до Царства Божого. Адже покаяння – це переміна шляху, наше навернення: «від темряви до світла і від влади сатани до Бога» (Діян. 26:18).
Ми, люди, роками живемо так, ніби Бога не існує. Ми з легкістю можемо відкидати Його, зневажувати Його, чинити все те, що противиться Його святій волі. Нам набагато спокійніше вважати, що Бога зовсім немає. І тоді ми бредемо шляхом життя зігнувшись, тому що на спині в нас величезний рюкзак, а в руках тяжкі сумки, наповнені старими гріхами, звичними оправданнями, злобою, образами, всім тим, що нам так не хочеться ані виправити, ані забути. І з цим всім ми не бажає потрапляти на очі Богу. Ми весь час намагаємося втікати від Нього, ховатися в темряві своїх гріхів, адже так завжди легше.
Згадаймо слова блаженного Августина: «Якщо ти хочеш втекти від Бога – чимскоріш біжи до Нього». Допоки ми ще по цю сторону вічності, нам не пізно розвернутися і, за прикладом преподобної Марії Єгипетської та інших святих, «відкинути всякий тягар і гріх, що так легко обмотує» (Євр. 12:1).
Бог дарує нам Нове Життя: в радості, чистоті, святості, любові один до одного, взаємодопомозі. Саме про це нам нагадує Церква в неділю преподобної Марії Єгипетської.
