Чому Господь не поспішає?

Очікування того, коли Бог розпочне діяти – це найгірший час у нашому житті. І чимало із нас, християн, розпочинають нарікати та звинувачувати Бога у небажанні допомогти та вислухати. Ми забуваємо, що однією із якостей Бога є Його неквапливість до того, що Він робить для нас. Проте, чим більше ми пізнаємо Бога, тим більше переконуємося, що Його несквапність – не така вже й погана річ, і вона для нашого ж добра.

Якщо ж ми могли попросити про все, то чого ж ми так щиро побажали?

Чи мріяли ми про те, щоби Господь прийшов до нас, як Він прийшов до Мойсея, і просили, щоби Він виконав для нас те, чого ми так прагнемо? Якщо б Господь дозволив нам вибрати одну річ, якою б вона була, що б це було?

Бог дав зрозуміти Мойсею, що Він до вподоби Йому: «Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди» (Вих. 33:13).

 Мойсей – величний лідер в історії людства. Він міг просити про все, що було йому потрібне, наприклад, про помсту над ворогами. Він бажає зовсім іншого: він прагне знати Господні шляхи. А чи це його бажання не викриває всіх нас? Чи бажали ми дізнатися про Господні шляхи та йти ними?

Таке саме бажання мав не тільки Мойсея, цього прагнув і апостол Павло: «…щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті» (Фил. 3:10).

Господь часто говорив з Мойсеєм у наметі зборів: «Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету. Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору» (Вих. 33:10-11). Саме тут Мойсей звернувся до Господа зі своїм проханням: щоби дізнатися про Його шляхи.

Бог сумував через те, що Ізраїльський народ не знав Його доріг: «Я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали!» (Євр. 3:10). Бог бажає, щоби ми знали Його шляхи. Проте ми повинні бути до цього готовими: Його шляхи дуже відрізняються від наших: «Думки бо мої – не ваші думки, і дороги ваші – не мої дороги, – слово Господнє. Бо так, як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших» (Іс. 55:8-9).

Один із Його шляхів – це неквапливість: «один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день» (ІІ Петр. 3:8). Час – це Його володіння. Він нікуди не поспішає. Проте ми поспішаємо, тому для нас Бог видається таким повільним.

Просімо Бога показати нам Його шляхи, а не тільки Його вчинки. Почитаймо Його за те, Ким Він є, а не тільки за те, що Він робить. Молімося, щоб Він відкрився всім нам і цілому світу.

«Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус» (І Тим. 2:1-5).

Фото, ілюстративне:Pete Linforth із сайтуPixabay

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *