Будьмо мудрими у словах

«…Язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс! І язик – вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним» (Як. 3:5-6).

Коли ми втрачаємо контроль над собою, ми ризикуємо перетворитися на заручників своїх проблем. Наш гнів, похіть, погані звички, алкоголізм, егоїзм можуть нанести непоправної шкоди не тільки нас самим, але й нашим рідним та близьким.

Проте найбільшим нашим ворогом все ж таки є наш неконтрольований язик. В середньому людина проводить у розмовах одну п’яту свого життя. І чимало тих розмов завдають великої шкоди іншим.

Апостол Яків порівнює людський язик із маленькою іскрою, котра здатна перетворитися на масштабну пожежу. Кожне наше необережне слово може стати причиною гніву, роздору та чвар. Наші слова розчарування, звинувачення, критики, сарказму, засудження завдають не тільки людям, але  й нам самим чимало проблем. А наші плітки – вони, як вірус, котрий передається повітрям. Необдумані слова руйнують кар’єру, дружбу, сім’ю.

Замість того, щоби осуджувати інших людей, ми маємо допомогти їм зробити правильний вибір, допомогти стати на добру дорогу, допомогти направити своє життя. Якщо ми зустрінемо тих людей, котрі роблять щось правильне та добре, то повинні їм подякувати. І підтримати тих, котрі стоять перед важким вибором. Підтримувати і скріплювати інших людей слова не так вже й важко, але це така рідкість у нашому світі.

Якщо ж ми будемо контролювати свої слова і підтримувати інших людей, то станемо провідниками Божої слави в темряві цього світу.

Зображення ілюстративне: MelanieSchwolert із сайту: Pixabay