Кілька думок про десятину

Біблія говорить: «Шануй Господа тим, що ти маєш, та первоплодами всіх твоїх прибутків» (Прип. 3:9). Це і є принципом десятини. Він наголошує: кожного разу, коли ми заробляємо 1000 гривень, перші 100 гривень маємо повертати Богу.

Десятина – це акт поклоніння. Ми повертаємо її Богу. Ми говоримо: «Ось невелика частина моєї вдячності за все, що Ти, Господи, робиш для мене». Бог бажає, щоб кожен із нас визнав, що все те добре, що у нас є – це подарунок від Нього. Він прагне, щоби ми поставили Його на перше місце у своєму житті, щоби навчилися бути щедрими та добрими не тільки щодо Нього, але і до інших людей.

Звичайно, що кожен може подумати, що не може дозволити собі віддати десятину. Адже це так багато – «віддати» 10 відсотків із того, що ми отримуємо. Проте реальність така, що ми не можемо дозволити собі цього не зробити.

Існує універсальний закон, який називається законом сівача та жнив. Якщо ми будемо сіяти критику, то і пожнемо критику. Якщо ми будемо сіяти щедрість, вона повернеться до нас, тоді ми пожнемо щедрість.

Це відомо кожному селянину-фермеру: якщо у нього в коморі є 4 мішки зерна, то він, дивлячись на чорне, зоране поле, не жаліється: «Немає врожаю! Якщо б він був!». Він просто виходить та починає сіяти зерна. Коли ми потребуємо чогось, то просто розпочинаймо сіяти добре зерно.

На перший погляд буде видаватися дивним: якщо ми самі перебуваємо у нужді, то чому повинні віддавати. Це вимагає від нас віри. Бог говорить: «Думки бо мої – не ваші думки, і дороги ваші – не мої дороги. Проте ви можете довіряти Моїм дорогам» (Іс. 55:8).

Чому Бог все так облаштував? Бо Він – щедрий податель, найщедріший у всій вселеній. І Він бажає, щоби кожен із нас прагнув бути схожим на Нього.

Ось чому ми тут: щоби бути схожими на Христа, навчившись щедрості, самопожертви, відданості, любові та всепрощення.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *