Уникати складних людей – це не Христова любов
В кожної людини є хоча б одна така людина, з якою аж ніяк не хочеться розмовляти, дружити чи уділяти свій час. Та чи можливе таке ставлення для християн? Адже Христове Тіло на землі складається із безлічі людських немічних тіл. Впродовж свого життя ми постійно зустрічаємося з людьми, які нас дратують, які не викликають в нас поваги та любові, які є для нас неприємними, не тільки на роботі, але і на церковній лавці.
Яку ж пораду дає нам Біблія? Чого вона нас навчає? А її рецепт дуже простий і одночасно такий складний для нас: Любіть один одного. Божа Заповідь наголошує: «В повноті покори й лагідності, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові» (Еф. 4:2). І продовжує: «Майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Фил. 2:4).
Апостол Павло пише чудові слова про любов, щиру, правдиву християнську любов: «Любов все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить» (І Кор. 13:7). Любов здатна переносити нашого депресивного друга, песимістичного колегу, людину, яка нам не подобається. Вона терпеливо зносить всі ті погані вчинки людини, вірить та надіється на її виправлення.
Пророк Ісая звертається до кожного із нас: «Коли голодному ти віддаси хліб твій, наситиш пригніченого душу, тоді засяє твоє світло в пітьмі, тьма твоя буде, немов південь» (Іс. 58:10).
Біблія продовжує навчати нас, як ми повинні поводитися та переносити складних людей. І інший її рецепт відносить до нашого прощення: Прощайте один одного.
Ісусова Заповідь про прощення перевертає всі наші уявлення щодо цієї чесноти. Коли апостол Петро запитує Ісуса скільки потрібно прощати тих людей, котрі ображають та зневажають. Відповідь Ісуса приголомшує всіх навколо, та й нас самих: «Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім» (Мт. 18:22). Кожен із нас повинен прощати свого брата багато, багато раз, набагато більше, як ми собі це уявляємо. Бог також прощає нам багато, багато, набагато більше, аніж ми того заслуговуємо. Тому ми також повинні так чинити.
Ще інший рецепт подає нам Біблія: Приймайте один одного. Бог не вимагає від нас називати всіх людей своїми друзями, чи дозволяти кожній людині, котру ми зустрічаємо на своєму життєвому шляху, впливати на нас самих. Він прагне тільки одного: щоби ми приймали всіх з любов’ю. «Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?. І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять?» (Мт. 5:46-47).
Навчімося любити один одного, прощати один одному, приймати один одного, пам’ятаючи слова Христа: «Люби ближнього твого, як себе самого». Христос полюбив всіх нас такою любов’ю, яка привела Його на хрест. Він простив всі наші гріхи, Він не відвернувся від нас, закам’янілих грішників. Тому й ми не відвертаймося від інших.
Фото ілюстративне: Freepik
