Проповідь на Квітну Неділю
Дорогі брати та сестри, Єрусалим сколихнула новина про величне чудо, котре здійснив Господь наш Ісус Христос, воскресивши із мертвих Свого друга, Лазаря, котрий пролежав у гробі чотири дні. І люди поспішили, щоби зустрітися із таким великим Чудотворцем, Котрий здійснив небачене досі чудо.
Ізраїльський народ, котрий перебував у рабстві римлян, не зміг приготуватися до пишної зустрічі Ісуса, Котрий смиренно в’їжджає в місто на осляті. Цей в’їзд пророкували пророки, він відрізнявся від тріумфів римських імператорів та полководців. Так пророк Захарія говорив: «Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці» (Зах. 9:9).
Народ розстелив свою одежу на дорозі, по якій їхав Ісус, позрізав пальмові гілки, розмахуючи ними в повітрі, і так вітав Христа, вигукуючи: «Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім’я Господнє, осанна на висоті!» (Мт. 21:9).
Побачивши такий натовп, серце Ісуса мало б розриватися від радості та щастя, а Він, побачивши з пагорба Єрусалим, плакав. Він знав, що саме цей народ через п’ять днів буде так само волати, але вже не з радості та щастя, а з люті та ненависті: «Розіпни, розіпни Його!».
До цього часу Христос навчав та проповідував Царство Боже, а тепер Він відкрито в’їжджає у місто зі своїми учнями. І люди радіють, бо думають, що Христос розпочне боротьбу за незалежність ізраїльського народу. Христос же вступає в Єрусалим, як тихий, смиренний Цар, Царство Котрого не від світу цього. Він прийшов, щоби принести Своє Царство в людське серце, Царство любові та всепрощення, милосердя та самовіддачі. Люди ж очікували від Нього земної перемоги, багатства, спокою, впевненості у завтрашньому дні. Тому не дивно, що ці люди, котрі так велично вітали Христа, з ненавистю та злобою будуть вимагати Його смерті, бо Він не виправдав їхніх надій.
Дорогі у Христі брати і сестри, ми звикли із вами радісно та велично святкувати Вхід Господній в Єрусалим, сповіщаючи усім, що через тиждень буде славне Христове Воскресіння. Натомість, смертельна пандемія, яка вирує у світі, прикувала нас по своїх домівках, наші очі прикуті до телеекранів, комп’ютерів, телефонів, через які можемо розділяти спільну молитву із усією Церквою, яка співпереживає за життя, здоров’я та добробут кожного свого вірного.
Дорогі мої, з любові один до одного, з бажання добра та щастя своєму ближньому, залишайтеся вдома та беріть участь у Літургії через всесвітню мережу Інтернету. Залишайтеся дома, не наражайте один одного на небезпеку, любіть свою сім’ї, дбайте про своїх дітей, щоби гідно, перечекавши, коли мине ця смертельна небезпека, ми знову, у повному складі, зустрілися у Божому Храмі. Амінь.
