Собор Пресвятої Богородиці

За Візантійською літургійною традицією, сьогодні, як і після кожного свята Господнього, ми святкуємо «Собор», тобто в цьому святі об’єднується всі учасники і свідки свята, яке вшановуємо. Тому сьогодні особливо згадуємо Собор Пресвятої Богородиці, Діви Марії, яка привела на світ Ісуса, якому ім’я «З нами Бог».

Сьогоднішнє Євангельське читання занурює нас в холодну реальність тих часів: наляканий Йосип, змушений поспіхом збирати Марію та немовля і глибокої ночі втікати до Єгипту від переслідувань царя Ірода. Дитятко Ісус опинився в центрі політичних інтриг ще до того часу, коли зробив Свої перші кроки чи вимовив перше слово.

Свята Родина змушена шукати пристановища в Єгипті, щоби врятувати Ісуса від Ірода.

Євангелист Матей показує нам дві родини, два погляди на життя. Одна родина є уособленням гріха, а інша – віддзеркалення святості.

Клан Ірода Великого був однією з найбагатших та найпотужніших родин Римської імперії того часу. Проте попри все це сам Ірод та його родина увійшли в історію як убивці. Є свідчення про те, що за підозрою у зраді Ірод вбив двох дружин та трьох синів. Крім того, що він турбувався про Єрусалимський Храм, він будував так само святилища поганським богам, іподроми та фортеці. Як і будь-який диктатор у всі часи, Ірод оббирав власний народ: підвищуючи постійно податки. Для його родини було основним: гроші, влада, визнання та задоволення.

На противагу Іроду ми бачимо родину пресвятої Богородиці та Йосипа Обручника. Діва Марія стала обраним сосудом Божим, а Йосип присвятив власне життя на служіння втіленому Богові. Їхня праведність, відданість, послух та готовність переносити всі труднощі зберегло життя Спасителя.

Дві родини. Два різні світи. Два різних приклади.

На кого з них подібні наші родини? З одного боку для нас ідеалом є святість, а з іншого боку – кожен у собі має маленького ірода. Певна річ, що ми не вбиваємо власних жінок та синів, не топимо та не отруюємо родичів та друзів. Але в той самий час ми обмовляємо, проклинаємо, бажаємо зла. Та й, взагалі, можемо сказати, що ми не присвячуємо свого життя Богові. Задумаймося, скільки часу ми витрачаємо на задоволення власних бажань, а скільки часу присвячуємо служінню Богові та ближньому.

На Божому суді кожен із нас дасть відповідь за своє життя. Хіба ми не ділимо відповідальність? Чоловік та жінка відповідають один за одного, батьки за дітей і діти – за батьків. Кожен з нас відповідає за свого ближнього, за атмосферу християнської любові та взаємодопомоги, що нас оточує.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com