Проповідь на Томину неділю

Дорогі у Христі брати та сестри, ми переживаємо чудові дні Христового Воскресіння. Дні, коли Бог показує Своє милосердя та любов й схиляється над кожним із нас, щоби визволити від рабства страху, гріха та диявола. Він сьогодні говорить до кожного із нас, говорить, як колись говорив до Томи: «Доторкнися до Мене – і повір, доторкнися до Мене – і відчуй Моє милосердя, доторкнися до Мене – і засвідчи Мою любов та допомогу».

Кожен із нас може відчути цю любов та милосердя Воскреслого Христа і доторкнутися до Його пресвятих ран. А доторкнутися до Нього ми можемо через Святе Письмо, у Святому Причасті, у Святій Сповіді та в іншій людині. Господь кличе кожного із нас до того, що ми йшли та торкнулися Його любові та милосердя і ділилися ними з іншими, хто потребує співчуття, любові, доброго слова. Сьогодні ж навколо нас так багато є тих, хто відчуває горе й біду, до котрого у мирне життя постукала кістлява рука смерті та відчаю.

Бо Ісус Христос постійно показує нам Бога, Котрий є Батьком милосердя, Батьком любові. Христос показує нам Бога, Котрий є Батьком любові, але любові справедливої, котра проявляється у Його милосерді. І торкнутися та відчути це милосердя ми зможемо тільки тоді, коли зустрінемося із Воскреслим Христом. Хоча Воскреслий Христос постійно приходить у наше життя, постійно перебуває біля нас, але досить часто, кожен із нас, як оцей Тома Близнюк. Є багато пояснень, чому його так назвали. Проте одне тлумачення є найкращим – Тома є близнюком кожного із нас. Адже бувають такі хвилини, коли ми починаємо сумніватися, коли ми не віримо, коли не бажаємо приймати випробування, коли не прагнемо позбутися гріху. Ми досить часто відходимо від Господа, а інколи навіть втікаємо від Нього, не хочемо прийняти Його милосердя та любові і ділитися ними з іншими. Тоді ми стаємо близнюками апостола Томи.

І, не зважаючи на це, Господь приходить і дає кожному із нас Свій мир: «Мир вам!». Його мир досить важко окреслити одним словом, бо це є і благочестя, і доброта, і любов, і прощення, і милосердя. Це Його привітання сьогодні звучить у серцях кожного українця, бо ми, як ніколи прагнемо миру. Миру у наших домівка. У наших серця. У нашій багатостраждальній Батьківщині.

Христос говорить: «Мир вам!». І на цей мир ми маємо відкритися, відгукнутися. Тому і приходить Воскреслий Христос, щоби кожному із нас дати Свій мир. Він не запитує: «А де ви були? Чому ви Мене покинули? Навіщо ви від мене відвернулися? Мене відкинули?». Він прагне кожному із нас дати цей мир.

Зараз ми перебуваємо у великому страху, бо довкола вирує безжалісна війна, забираючи з-посеред нас наших відважних воїнів та людей, котрі жили у мирі та злагоді, вона не щадить нікого. Ми постійно бачимо картини жахіть, руйнувань та смертей. І нам так легко впасти у зневіру, відвернутися від Господа. Адже ми так і до кінця не можемо зрозуміти за що така ненависть до нас, за що таке велике зло впало на нашу землю, за що кояться такі злочини нелюдяності.

Проте Христос приходить і дарує Свій мир та допомогу. Та чи ми бачимо Його? Інколи хочеться волати: «Господи, де Ти? Не залишай нас, зглянься над рідним народом, пощати діточок та мирний люд Твій?». І тут Господь відгукується: «Я з вами, хіба ж ви не бачите, що Україна стоїть, впродовж усіх цих нелюдських днів стоїть і мужньо борониться, не падає на коліна перед навалою ворогів. Хіба ж ви не відчуваєте Мою невидиму силу? А Я стою біля кожного воїна, біля заплаканої матері, біля скривдженої дитини. Бо Я – Господь слабких та немічних, ображених та скривджених. Я з вами».

У ці важкі хвилини не біймося і не впадаймо у відчай, бо Господь не покидає нас, приходить, щоби заспокоїти та поділитися Своїм миром. Приходить, щоби підбадьорити: «Я з тобою. Не бійся. Разом ми усе зможемо подолати. Разом ми переможемо й усе відбудуємо».

Відкриймося, дорогі мої, на цей Христовий мир і тоді побачимо, як наше життя переміниться.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.