Проповідь на неділю по Різдві

У сьогоднішньому недільному Євангелії ми читаємо: «Мудреці попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. Як же вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити». Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет… Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає» (Мт. 2:13-18).

Дивним є наш Бог: лишень народився, а вже став небезпекою для можновладних. Посеред радісних колядок ми чуємо про немовлят котрих було страчено лишень через те, що хтось боявся втратити владу.

Дорогі у Христі брати та сестри, Чи ми не прагнемо вбити Бога? Можливо, фізично і ні, але духовно у своїх виборах, в критиці іншого, в тому, що я вибираю. Ісус ще маленький, але вже мусить втікати до Єгипту. Чому? Бо хтось такий, як Ірод, боїться втратити свою владу. Хтось такий, як Ірод, боїться залишити те, що зрештою не є його.

В багатьох текстах Ісус постає, як Новий Ізраїль і новий Мойсея, – це досить чітко можемо побачити в Євангелії від Матея: тому що ми бачимо, що в дитячому віці Ісусові й Мойсеєві загрожувала небезпека через царський указ вбити єврейських дітей чоловічої статі. Друге, на що варто подивитися – це те, що обидва були врятовані від указу. Також обидва провели на самоті, спілкуючись із Богом, по 40 днів. Також обидва були призначені Богом для оприлюднення Його Закону. Ми бачимо, що Ісус Христос є новим Мойсеєм: Той, Котрий має вивести Новий Ізраїль на волю із єгипетського рабства. Ісус Христос прагне, щоби ми були вільними. Лишень тоді, коли ми встанемо і підемо за Богом, тоді ми будемо вільними.

В сьогоднішньому Євангелії чуємо, що Ісус мусить втікати разом з батьками до Єгипту. Чи це не відбувається також і сьогодні? Чи в нашому житті Ісус не мусить скриватися? Чи не мусить втікати? Можливо, Він ще зовсім маленький, можливо, ще не виріс, але Він вже у Єгипті шукає захисту. Те ж саме відбувається і в нашому духовному житті. Важливо також подивитися на поставу Святого Йосипа. Святий Йосип, котрий чує вночі слова ангела: «Устань, візьми Дитятко і Його Матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме Дитя, щоб Його вбити» (Мт. 2:13).

Пам’ятаємо: ніч, особливо тепер, взимку, коли так незручно, коли зовсім не хочеться вставати. А тут голос Господній, невідомий голос, котрий велить Йосипу, змученому, стомленому: «Встань та йди». Хіба не можна почекати до ранку? Божу волю досить часто потрібно виконувати відразу. Потрібно чинити відразу так, як говорить Господь. І Святий Йосип знову встає та йде. Тут потрібно підкреслити ще й прекрасне свідоцтво Пресвятої Діви Марії, бо не знаходимо тут, що Вона говорить: «А скажи чому? А чи можемо ми почекати? А чи не можна відкласти до завтра?». Ми бачимо прекрасну гармонію Пресвятої Сім’ї. Звідки виникає ця гармонія? Вона виникає з того, що Христос є посеред них. Бог є посеред них. Ісус не лише родиться, Він є постійно присутній. Бог є Тим, Хто єднає Марію та Йосипа. Якщо буде так в наших сім’ях, якщо буде так в наших родинах, якщо буде ця гармонія, навіть, якщо прийдеться втікати в Єгипет, навіть, якщо будуть якісь труднощі, якщо буде в центрі Бог любові, то все можна пережити й подолати. Тут важливо підкреслити: чи ми не боїмося цього маленького Бога, чи не боїмося взяти Його на свої руки, і разом із Ним перейти всі переслідування, перейти всі ті труднощі? Чи ми не боїмося впустити Бога у своє життя. Ірод затривожився і з ним, в іншому моменті читаємо, що затривожився цілий Єрусалим. Маленьке немовля, Яке потрясло весь Єрусалим, так налякало його жителів тільки через те, що хтось боявся втратити свою владу. Як саме відбувається народження Бога у нашому житті? Як ми переживаємо ці різдвяні свята? Чи цей період тільки період зовнішньої радості, чи він є тим періодом, коли ми прагнемо довіритися Богові?

Сьогоднішнє Євангеліє в особливий спосіб просить нас, закликає нас, щоби ми молилися за невинно убитих дітей, молилися за малих дітей, особливо за тих дітей, чиї матері  у цю хвилину вирішують вбити чи залишити свою кровинку. Потрібно за них молитися і просити благодаті, щоби вони зрозуміли, що, якщо Бог дає життя, то Він дасть все, щоби ця дитина виросла доброю дитиною, доброю людиною. Маємо чимало свідків від великих та видатних дітей, батьки яких відмовилися робити аборти, а вони стали і папами, і великими мислителями, стали великими людьми. Господь допоможе і дасть Своє благословення, головне, щоби матері дали життя своїй дитині. Тому просімо за ненароджених, просімо за тих, хто зараз не може кричати, просімо за тих, на яких зараз простягнута рука нових іродів, щоби всі вони пам’ятали, що дар життя є найбільшим Божим даром. Господь їх врятує і завжди буде провадити.

Нам, дорогі у Христі, слід запитати себе: а що саме відбувається зараз у нашому житті? Чи Господь тихенько лежить у яслах? Чи Він готується втікати до Єгипту? Чи Він десь загубився? Чи з Христом ми ведемо дискусію? Що саме відбувається у нашому духовному житті? Бо час Різдва триває, ми можемо співати колядки, можемо прославляти і поклонятися Йому, але можемо і розминутися із Богом. Різдво – це зустріч із Любов’ю.

Джерело: “Духовний Дзвін”

 


Дорогі читачі й відвідувачі нашого парафіяльного сайту, вкотре ми зіштовхнулися із проблемо фінансування й подальшого існування даного проекту. У нас ще так багато цікавих та важливих матеріалів та ідей, але так мало ресурсів для їхньої реалізації.

Тому надіємося на вашу матеріальну підтримку, щоби і надалі працювати для вас: інформуючи та настановляючи, підтримуючи та надихаючи. Будемо вдячні за ваші щирі пожертви, які ви зможете перечислити:

Картковий рахунок ПриватБанку: 5169 3324 0691  2264 (призначення платежу: пожертва для парафіяльного сайту)

IBAN: UA543366770000026005052554124 (отримувач: РО РГ УГКЦ СВ. МИКОЛАЯ; призначення платежу: пожертва для парафіяльного сайту).

Посилання щоб здійснити грошовий переказ

Потрібно зібрати до 31.01.2021₴2112₴6000

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *