Чи повинен християнин дбати про добрий заробіток?

hroshiМи вже знаємо, що неможливо жити без грошей, і що Господь не засуджує багатих, хоча багатство — не завжди найкращий шлях до спасіння. Але як дізнатися, до чого Бог мене кличе — до багатства чи бідності?

У багатих складніший шлях до спасіння, якщо вони прив’язуються до багатства цього світу. Але з іншого боку, багато людей через бідність зійшли на недобру дорогу…То як мені розпоряджатися своїми грошима, щоби не скінчити як гіркий жебрак, або як ідолопоклонник мирських благ?

Багато справ у Церкві не вдалося би реалізувати без матеріальних ресурсів. Євангелізаційні акції, будівництво храмів і лікарень, організація допомоги вимагають фінансових витрат. Зовнішня бідність людей, покликаних виключно до служіння Богу, повинна нагадати їм, що засоби, які є в їхньому розпорядженні, їм не належать, а вони самі залежать від Божої благодаті та щедрості інших. Але, якщо ви ще не склали обітницю вбогості або не відчуваєте себе запрошеним Богом до того, що, щоб мати менше — можете вважати, що ви покликані примножити свої гроші.

Якщо ви не знаєте, для чого вам це вміння, зверніть увагу на ключові етапи життя та пов’язані з ними потреби:

  • народження та виховання дитини — гроші необхідні на утримання, лікування, освіту, додаткові зайняття тощо;
  • кошти на навчання, утримання (часто поза домом), подорожі, стажування тощо;
  • перша робота та самостійність — гроші на автомобіль, купівлю або оренду квартири;
  • створення сім’ї — фінансування весілля та гроші на так званий «життєвий старт»;
  • кар’єра — гроші потрібні, наприклад, щоби розпочати бізнес або для подальшого професійного розвитку;
  • незалежність дітей — фінансова підтримка для них;
  • пенсія — підвищені витрати, наприклад, на догляд за здоров’ям та покриття «діри» в бюджеті між вартістю життя та розміром моєї пенсії .(економічні показники дають зрозуміти, що держава не зможе забезпечити нам справедливу допомогу в старості.)

У списку немає постійних витрат, пов’язаних з повсякденним життям. Якщо, наприклад, Ви хочете мати більше дітей, то рано чи пізно помітите, що це набагато збільшить вищевказані витрати. Але сучасний світ створює багато потреб штучно, так що без деяких речей цілком можна обійтися.

Я іноді чую від когось: «Я родом із бідної сім’ї, де на все не вистачало, і все ж таки з мене вийшли люди». Це правда, хоча не від усього можна відмовитися. А коли ми дивимося на наведений вище список, то важко навіть частину цих витрат покрити лише з поточних доходів. Так що, якщо ви хочете забезпечити вашій сім’ї прийнятний рівень життя, то вміння добре розпоряджатися грішми, щоби відкласти на наступні етапи, буде дуже потрібне. Тому зараз приведу декілька фінансових порад, з чого почати. Вони будуть корисні не тільки для тих, хто кожен день створює фінансові надлишки або настільки контролює свої витрати, що заощаджує й інвестує регулярну суму.

Практики заощадження радять розпочати від трьох основних принципів:

1. Витрачайте менше, ніж заробляєте

Цей принцип випливає з фундаментальної істини — банальної, але ефективної: заощадження = доходи – витрати та зобов’язання.

Про це пише кожен, хто займається фінансами та консультаціями в цій галузі, а деякі порівнюють його з силою тяжіння, яку також жодним чином не можна обійти, обдурити або уникнути. Тому мистецтво економії потрібно почати просто з обмеження видатків.

Але спочатку треба знати, які наші доходи та на що ми витрачаємо гроші. А це означає виробити звичку економії. Тут згодяться найпростіші методи, наприклад, створити таблицю на аркуші паперу або в Excel. Записувати прибутки легко, якщо це регулярні однакові суми щомісяця з кількох повторюваних джерел — але вам потрібно записати їх усі. У разі витрат можна, наприклад, створити додаткові стовпці, наприклад: «харчування», «фіксовані видатки», «авто», «діти», «розваги», «здоров’я», «задоволення», «зобов’язання», «кредити» тощо. Добре мати таку таблицю під рукою, а витрати записувати щоразу при покупці або наприкінці дня.

Я знаю, що в цей момент з’являється багато сумнівів та відмовок. Дехто каже, що їм важко бути настільки систематичними. Але, якщо ви здатні щодня чистити зуби або вставати вранці на роботу, подумайте про те, що записати витрати протягом дня — це всього кілька секунд на день! Вам може здаватися, що це по-дитячому. Якщо це так, то чому вам ледь вистачає «від зарплати до зарплати»?

Інші вважають: «Навіщо, якщо я знаю, скільки грошей і на що я витрачаю?». Невже? Зробіть собі «тест-мінімум» і записуйте всі ваші витрати протягом одного місяця (хоча я рекомендую принаймні квартал, тому що тоді ви можете побачити певні тенденції). Порахуйте все та чесно перевірте, як ви почуваєтеся з тим, що у вас є такі, а не інші суми в деяких колонках. Ви будете вражені тим, як дорого вам коштують деякі позиції!

Коли я кажу «всі витрати» — це означає з точністю до 10 копійок. Через кілька місяців, коли записувати витрати стане звичкою, можна буде округляти до гривні. Проте, на початку йдеться про те, щоби не обманювати та не виправдовувати себе тим, наприклад, що «Але ж, це всього 6 гривень у день на каву на роботі». Кава кожен день протягом 20 днів — це 120 гривень на місяць та близько 1500 гривень на рік! Подумайте, що би ви хотіли купити через рік на таку суму та поміркуйте, чи зможете ви прожити без цього задоволення і відкладати щодня 6 грн. у скарбничку. І це тільки один маленький приклад…

Проте найважливішим є останній етап (наприкінці кожного місяця), тобто підрахунок всього і згідно наведеного вище зразка. Якщо результат позитивний — це непогано. Але якщо він виходить на нуль або негативний, в довгостроковій перспективі, ваша ситуація не завидна. Якщо витрати перевищують ваші доходи, коли нічого серйозного у вашому житті не відбувається, то що ви будете робити у важкій життєвій ситуації, наприклад: хвороба, нещасний випадок, поломка автомобіля, втрата роботи тощо?

2. Сплатіть усі борги і більше їх не заводьте

Борги — тема для окремої статті, тому я обмежуся лише тим, що вам потрібно якомога швидше ліквідувати «погані борги» — тобто ті, які призначаємо на наші примхи. До них відносяться, насамперед, споживчі кредити, борги по кредитних картках, студентські кредити та інше.

Вони часто мають найменш сприятливу процентну ставку; це означає для боржника, що він платить набагато більше, ніж позичив. Крім того, дуже часто вони призводять до небезпечної боргової спіралі, тобто до звички брати новий кредит, щоби погасити попередній. А з такої ситуації вже важко самостійно вийти.

До цієї категорії не належать іпотечні кредити або кредити на розвиток (наприклад, фірми), так як вони за визначенням є інвестиціями. Часто це єдина альтернатива для тих, хто хоче стати незалежним і створити сім’ю або відкрити собі шлях до більших заробітків. Однак, слід пам’ятати, що, хоча і не завжди можливо їх уникнути або швидко їх сплатити, але обов’язково потрібно підходити до них розумно.

Недобре, наприклад, переоцінювати свою платоспроможність або ставити все на одну карту, коли здається, що це «мета всього життя». До речі: коли купуєте нову модель планшета або широкоекранний плазмовий телевізор, не переконуйте себе, що це інвестиції в розвиток ваших перцепційних чуттів. Краще чесно визнати, що в черговий раз піддався спеціалістам з маркетингу. І нехай це буде для вас попередженням, коли у вас виникне бажання купити наступну річ!

3. Заробляйте більше

Хоча це звучить, як дешевий лозунг мотиваційного тренера, ми повинні пам’ятати, що покликані до розвитку. Давайте пригадаємо притчу про таланти. Бог дає кожному з нас індивідуальні дари і таланти, щоби ми їх примножували і приносили Йому славу та служили іншим людям.

А це, як правило, відбивається на наших доходах. Якщо ми постійно підвищуємо свою кваліфікацію, то стаємо хорошими та авторитетними працівниками. Якщо проявляємо ініціативу і беремо на себе нові завдання, також показуючи, що «я хочу» — то рано чи пізно нам довірять більш відповідальні завдання, а з ними — кращу зарплату. Якщо ні, то варто подумати, чи не змінити роботу на ту, де мене будуть більше цінувати. Не йдеться про надмірні претензії, а про здоровий підхід, тому що «вартий працівник своєї нагороди» (пор. 1 Тим 5, 18). Але іноді Бог хоче, щоби я залишився там, де перебуваю, бо може хотіти послугуватися мною якимось чином на цій роботі (хоча вона може гірше оплачуватися).

При застосуванні цього принципу також важливо розуміти, що економія полягає не тільки в скороченні витрат. По-перше, неможливо «скорочувати витрати» безкінечно, а по-друге, крайня позиція призводить до скупості. Саме тому два попередні правила необхідні тільки для того, щоби третє могло працювати правильно.

* * *

Якщо ви подумали: «На папері це виглядає красиво, але в моїй складній ситуації немає простих рішень» — то наведу один приклад. Я чув про чоловіка зі спільноти, що мав дівчину, з якою він хотів одружитися. Проте він заробляв так мало, що не зміг би покрити вартість навіть скромного весілля.

Він почав молитися і просити Бога про світло. Спочатку у нього була тільки одна думка: обмежити харчування поза домом, робити собі бутерброди на роботу, а зекономлені гроші відкладати. Згодом, маленьких ідей стало більше. Додатково якось він отримав фінансову нагороду, другий раз невелике підвищення. Через два роки він дав свідчення, що за цей час відклав кілька тисяч доларів, і зміг організувати весілля.

Отже, запросімо Святого Духа до нашої фінансової ситуації, Він — найкращий порадник. У тому числі — фінансовий!

Wiktor Warych, Deon

Джерело

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com