П’ять звертань до Бога, котрі ми віднаходимо у 144 Псалмі

Ми можемо помітити, що в Псалмі 144 кожна із фраз розпочинається займенником «мій». На перший погляд може здатись, що це прояв якогось нездорового егоїзму, але, насправді, автор прагне нас наблизити до Бога, даючи нам приклад, показуючи нам, яким має бути наше особисте спілкування із Богом.

«Моя скеля» (Пс. 144:1). Цар Давид розпочинає цей псалом із слів: «Благословен Господь, моя скеля» (Пс. 144:1). Доволі часто ми піддаємося спокусі роздумувати, що Бог далеко, що до Нього неможливо достукатися. Автор намагається розкрити нам секрет того, як навчитися спілкуватися з Богом, як зуміти побачити красу та всемогутність нашого Творця. І більше ніколи не сумніватися у Його силі та любові до кожного Свого створіння.

«Господь – моя скеля», – а чи бачили ви красу гір? Чи спостерігали за їхньою величчю та масштабністю: вони спрямовані увись, в небо. Це надзвичайна картина. Люди підкорюють вершини, щоби побачити цю красу. В своїй величі вони нагадують, що Бог – наша скеля. Він величний, сильний та могутній; Він – Той, на Кого ми можемо покласти всі свої надії та сподівання.

«Моя милосердний та люблячий Бог» (Пс. 144:2). Коли життя несправедливе до кожного із нас, тоді й ворог намагається переконати, що Господь не любить нас. Сатана засіває в наші серця сумніви та розчарування. Проте ми повинні пам’ятати, що він – батько брехні. Наш Бог – добрий та люблячий. Він завжди бажає бути з нами. Він опікується нами. Він радіє нами. Він безмежно любить нас.

«Моя кріпость» (Пс. 144:2). Фортеця – це воєнний об’єкт, котрий служить для захисту людей, котрі перебувають всередині. Вона споряджена всім необхідним, щоби відбити атаки ворога. Бог – наша фортеця, наша кріпость. У ворога немає жодного шансу, щоби протистояти Богу. Він уже переміг владу смерті, розірвавши пекельні ворота. Тому прославляймо Його за те, що Він – наша кріпость.

 «Мій визволитель» (Пс. 144:2). І, як наш визволитель, Господь спасає нас від зла. Він визволяє нас від гріха та сорому, від страху та турбот, від самотності та пустоти. Гляньмо на своє життя, і зрозуміймо, що Бог стоїть біля кожного із нас, простягаючи Свою руку допомоги. Зупинімося і приймімо Його допомогу.

«Мій щит» (Пс. 144:2). Апостол Павло закликає нас: «А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого» (Еф. 6:16). Не наша віра захищає наш розум, а Божа вірність оберігає та охороняє нас. І у важкі хвилини свого життя пригадаймо, що Бог – наш щит, Який завжди спасає та любить.

Фото ілюстративне: Freepik

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *