Коли пророк стає ворогом свого народу

Пророк – ворог свого народу, бо знає правду про те, хто сильніший, хто керує світом і що відбудеться в майбутньому. Він знає, що потрібно робити, щоби залишатися непереможним, в постійному захисті Бога. жодна імперія не може підкорити й знищити народ, котрий слухає і слухається своїх пророків.

Проте, рано чи пізно, пророк перетворюється на ворога свого народу, бо говорить правду, котра нікому непотрібна, невигідна та неприємна.

І саме ця готовність говорити правду Божу всім і завжди відрізняє справжнього пророка від лжепророка. Бо лжепророк завжди підбирає слова так, щоби вони подобалися людям, щоби отримати їхнє схвалення. Справжній пророк завжди говорить все так, як воно є.

Так було і з Єремією, котрий повинен був піти до своїх, щоби передати малоприємну проповідь: «Так говорить Господь: Стань на подвір’ї Господнього дому й промов до збору людей з міст юдейських, що приходять поклонитись у Господньому домі, усі слова, що повелю тобі сказати їм; не пропусти ні слова. Може, послухають та й зверне кожен від своєї лихої дороги, і тоді я відведу те лихо, що задумав був наслати на них за лихі їхні вчинки» (Єр. 26:2-3).

Його грізна промова могла спасти людей. Натомість, щоби відвернутися від своїх злих справ, щоби послухати слів пророка, вони прагнуть закрити йому рота: «Коли ж Єремія закінчив говорити все те, що Господь звелів йому сказати до всього народу, ухопили його священики, пророки й увесь народ, кричавши: «Кінець тобі! Навіщо пророкуєш ім’ям Господнім, мовляв, із домом цим станеться те, що з Шіло, а місто це спустіє, збезлюдніє?» І зібрався весь народ у домі Господнім на Єремію» (Єр. 26:8).

Єремія був готовий померти, він не переживав за себе, він прагнув тільки одного – встигнути передати Божі слова: «Тільки затямте собі гаразд, що коли вб’єте мене, то безвинну кров накличете на себе й на це місто та й на його мешканців, бо Господь справді послав мене до вас проректи всі ці слова до вух ваших» (Єр. 26:15-16).

«Тоді князі й увесь народ промовили до священиків та пророків: «Цей чоловік не заслужив на смертний вирок, бо він промовляв до вас ім’ям Господа, Бога нашого» (Єр. 26:9).

Коли правда нікому непотрібна, коли люди закривають свої очі й вуха, щоби не бачити й не чути Бога, приходять пророки. Вони говорять те, що Бог велить казати. Передають усім правду й волю Божу. Іноді це все, що нам потрібно – почути правду Божу й виконувати її у своєму житті. Не змінювати все навколо нас, а тільки чути Слово Боже й передавати його іншим. І це Слово буде діяти незалежно від того чи почують нас.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.