Любімо людей…

Проста жінка працювала на м’ясній фабриці. Одного дня, закінчивши роботу, вона пішла до м’ясного холодильника, щоби щось перевірити. Він зачинився і вона залишилася всередині. Жінка плакала, кричала, била ногами в двері, проте ніхто її не почув, ніхто не прийшов на допомогу. Більшість працівників розійшлися по своїх домівках.

Минуло 5 годин. Двері відчинив охоронець і врятував бідну жінку. Вона чудом залишилася живою. Жінка запитала його, як він здогадався сюди прийти, бо це не входить в його обов’язки.

Він просто відповів: «Я працюю на цій фабриці майже 35 років, тисячі працівників приходять і відходять кожного дня. Проте ви єдина, хто вітається зі мною зранку та прощається ввечері. Чимало людей відносяться до мене, як до невидимки. Так і сьогодні ви привіталися зі мною, як зазвичай. Проте ввечері я не почув фрази: «До зустрічі, побачимося завтра». Тому я вирішив перевірити фабрику. Завдяки вам я відчув себе чимось значним. Не почувши вашого прощання, я зрозумів, що з вами щось сталося»…

Будьмо уважними не тільки до самих себе, зростаючи в егоїзмі та самовихвалянні, навчаймося бачити інших, приймати їхню допомогу та приносити користь, даруючи оточуючим радість, мир, прощення та всеобіймаючу любов. І тоді, неодмінно, Господня ласка та благодать буде перебувати з нами…

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com