Духовна боротьба

Перший принцип духовної війни – це смирення. Кожного разу, розуміючи, що ми перебуваємо в стані духовної боротьби, перше, що ми маємо зробити – це впокорити себе. Більшість людей асоціюють духовну війну із агресивною молитвою та криками на диявола. Якщо ми не зрозуміємо ролі та місця смирення та покори, тоді наша духовна боротьба переросте в бійню.

«Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать. Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас… Смиріться перед Господом, і він вас підійме!» (Як. 4:6-7; 4:10).

Як бачимо ці слова наголошують на тому, що саме покірність та смирення стають обов’язковою частиною для боротьби із дияволом. Спротив дияволу залежить від паралельного смиренню самому собі.

Причина в тому, що дияволом нерозривно пов’язаний із гордістю. Гордість – це мотивація диявола. В цій області він обізнаний експерт. Якщо в нас є гордість, то ми відкриваємо двері для стратегії диявола.

Коли диявол прийшов до Адама та Єви в Едемському саду, він знаходить до них підхід через духовну: «…і ви станете, як Бог…» (Бут. 3:5) та інтелектуальну гордість: «…пізнавши добро й зло…» (Бут. 3:5). Коли ми пручаємося цим двом видам гордості, впокорюючи себе, то ми закриваємо двері для демонічної активності.

Біблія говорить, що, коли Сатана вирішив атакувати Бога, його повстання підсилювалося його гордістю: «Високо неслось твоє серце з-за краси твоєї. Через твою вроду ти втратив твою мудрість…» (Єзек. 28:17).

Не давайте місця дияволу

Ісус вчить нас, що будь-яке царство, розділившись в собі – впаде. Диявол прагне, щоби Боже Царства впало. Він старанно працює над цим, провокуючи розділення та бунт. Джерелом розділення та бунту є гордість. Вона перетворюється на благодатну землю для засіву зерна диявола. Коли ми впокорюємо себе, то відбираємо цю землю від нього, не залишаючи йому місця в нашій душі та серці.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com