Чому на небі ніколи не буде нудно

Кожному із нас не раз доводилося читати статті, в яких говорилося про найкрасивіші міста, місця, куточки придатні для щасливого життя. І ми з цікавістю дізнавалися їхні критерії: клімат, податки, рівень злочинності, кількість вільних робочих місць.

Проте жодне місто, навіть найкрасивіше, не може зрівнятися з новим небом та новою землею.

Він буде нашим Богом.

Апостол Іван описує: «Побачив я небо нове і землю нову; бо перше небо і перша земля минули» (Одк. 21:1). Він описує той час, коли Ісус Христос повернеться, щоби встановити Своє царство. І замість нашої землі настане «нове небо й нова земля».

Всі ті, хто так любить рибалку, плавати, кататися на водних лижах і роздумувати та милуватися просторами океану, можуть відразу засмутитися, бо, як продовжує апостол Іван, «моря вже немає». В Біблії море символізує зло, хаос, силу, котра виступає проти Бога. і цей образ Іван використовує, щоби показати нам, що зла, темряви, невірства, зіпсованості в новому творінні більше не буде. Також не буде сліз, смутку, болю. Небеса стануть для нас такими радісними та світлими, не через відсутність всього того, що ми так любили на цій землі, а через присутність Бога. Нові небеса та нова земля будуть такими славними не через відсутність гріха та смерті, болі та сліз, але через присутність Божу. Бог буде з нами. «От, житло Бога з людьми, і він житиме з ними, вони ж народом його будуть, і сам Бог буде з ними, і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло» (Одк. 21:3-4).

Найкраще благословення.

Той факт, що життя на новому небі і новій землі буде безкінечною радістю та задоволенням підкреслюють два благословення. «Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одк. 21:6). Дивно почути самі ці слова від Самого Бога: чому спраглому, а не віруючому? Вкінці книги ми читаємо: «Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром» (Одк. 22:17). Іван говорить, що спасительна віра – це віра, котра веде до вічного життя, котра вгамовує спрагу людини, яка шукає тільки Христа.

«Переможний унаслідує це, і буду йому Богом, і він буде мені сином» (Одк. 21:7) – це друге Боже благословення. Немає нічого кращого, як бути дитиною Божою. Господь, як той люблячий батько із притчі, відкидає гордість та образи, біжить назустріч  розкаяному сину, щоби обняти його. Бог приходить до нас з перстнем та одягом, з безкінечними Своїми благословеннями та радощами.

Адже Бог – безмежний. В Ньому невичерпне багатство сили та досконалості, добра та величі. Тільки собі уявімо, що з приходом Христа всі наші тіла будуть прославлені та позбавлені слабостей, неясності, тлінності. І радість наша буде безмежною, бо біля нас завжди буде Господь.

І ми знаємо, що ці слова правдиві, бо Він сказав їх: «Я – Альфа і Омега, початок і кінець» (Одк. 21:6). Божа репутація приховується за цими словами. Його слава та вірність покладена на чашу терезів. Він так сказав, і все так і буде.

Зображення ілюстративне Free-Photos із сайту Pixabay

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.