Як виглядали праотці?
На самому верху іконостасу можна побачити величних сивобородихстарців: Адама, Ноя, Авраама, Мелхіседека – праотці, праведники, які брали участь в історії спасіння людства. В неділю, за два тижні до Різдва Христового, святкується їх пам’ять.
Праотці – не обов’язково предки Ісуса Христа по плоті. Головне їхнєпочитання в тому, що вони показують собою прообрази майбутнього визволення від вічної смерті. У християнській традиції до праотців відносять: Адама, Авеля, Сифа, Еноса, Матусаїла, Еноха, Ноя і його синів, Авраама, Ісаака, Якова та 12 синів Якова, Лота, Мелхиседека, Йова та багатьох інших. У давньоєврейському тексті Біблії вони названі «отцями», в грецькому перекладі (Септуагінта) їх іменують «патріархами» (грец. patriarches – «родоначальники»).
До їх сонму відносять також жінок – праматерів Єву, Сарру, Ревеку, Рахіль, Лію, сестру Мойсея пророчицюМаріам, суддю Ізраїлю Девора, прабабусю царя Давида Рут, Юдит, Естер, матір пророка Самуїла Анну, іноді й інших жінок, чиї імена збереглися в Старому Завіті або в церковному Переданні. З новозавітних осіб у сонм праотців включають також праведних СимеонаБогоприємця та Йосипа Обручника. До праотців християнська традиція відносить також праведних Йоакима і Анну, іменуючи їх «Богоотцями». Про них ми знаємо не з Святого Письма, а з Святого Передання, але їх імена вписані в історію спасіння людства.
Шанування праотців засвідчено в християнській Церкві з другої половини IV ст.. Хоча відноситься воно до практики юдео-християнських громад перших століть християнства і в своїх витоках пов’язане з Єрусалимської церквою. Пам’ять праотців, не випадково була встановлена перед Різдвом Христовим – це спогад про ланцюг поколінь, що випереджають появу на світ Спасителя.
Згідно іконописної традиції, праотців зображують в основному сивобородими. Так у грецькому іконописному оригіналі Діонісія Фурнаграфіота читаємо: «Праотець Адам, старець з сивою бородою і з довгим волоссям. Праведний Сиф, син Адама, старець з димчастого бородою. Праведний Енос, син Сифа, старець з роздвоєною бородою». Виняток становить тільки Авель, про якого написано: «Праведний Авель, син Адама, юний, без бороди».
Як правило, праотців зображують із сувоями, що містять тексти зі Святого Письма. Наприклад, у того ж Діонісія Фурнаграфіота сказано: «Праведний Йов, старець з круглою бородою, у вінці, тримає хартію зі словами: «Будь ім’я Господнє віднині і довіку». Деякі праотці можуть бути представлені з символічними атрибутами: так Авеля зображують з овечкою в руках (символ невинної жертви), Ноя – з ковчегом, Мелхиседека з блюдом, на якій знаходиться посудина з вином і хлібами (прообраз Євхаристії).
Окремі ікони праотців зустрічаються не часто. Зазвичай, це замовні ікони тезоіменних святих. Але в розписі храму і в іконостасі вони займають особливе і дуже важливе місце.
У грецьких храмах зображення праотців і пророків розташовують поблизу сцени Різдва Христового, щоб, звертаючи погляд до лежачого в яслах Богонемовляти, люди бачили не тільки учасників та очевидців Боговтілення, а й праотців. Вони, немов праведники і пророки поглядають на виконання того, про що самі пророкували і чому стали прообразами.
