Хто створив Сатану?
Сатана. І відразу в нас постають описи його вигляду: злісне створіння з рогами, хвостом та вилами. Сатана – це конкретна та реальна істота, великий обманщик та лицемір, заклятий ворог Бога та Його народу.
Святе Письмо багато описує про його характер та вчинки: ким він є, що він робить. Проте ми майже нічого не знаходимо про його походження. Звідкіля він такий узявся? Хто створив диявола?
Балакучий змій
Біблія описує історію створення, коли Бог закладає існування вселеної. Перші дві глави подають нам надзвичайні картини порядку, цілісності та процвітання. Не дивно, що Творець, побачивши все те, що Сам створив, проголосив: «… і все було дуже добре» (Бут. 1:31).
І несподівано з’являється змій. Проте це не просто звичайний змій: він розмовляє, можливо, занадто багато розмовляє. Дуже швидко він починає розмову з Євою, спокушаючи її, Адама, та й взагалі всіх нас на бунт проти Бога. В книзі Одкровення подається пояснення появи сатани: «І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселену, – повержено на землю, і ангели його з ним повержені» (Одк. 12:9)
Походження диявола
В Біблії ми не знаходимо жодного опису походження Сатани. Можливо, він розпочинає своє існування через деякий час після створення світу і аж до своєї появи в райському саду: «З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій» (Бут. 3:1).
Хоча нам багато чого невідомо щодо самого створення сатани. Проте ми можемо сміливо говорити про те, що:
Його створив Бог.
Святе Письмо наголошує, що все було створене Богом і для Бога: «Все бо від нього, через нього і для нього. Йому слава навіки» (Рим. 11:36). «…для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого – ми» (І Кор. 8:6). « Бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому» (Кол. 1:16-17). До цієї категорії «все» належить і диявол.
Бог створив його добрим та хорошим.
Як джерело добра, краси та істини, Бог створює тільки те, що відповідає Його природі – речі, котрі уособлюють добро, красу та істину. Кожен аспект творіння чи на небі, чи на землі був створений «… дуже добрим» (Бут. 1:31).
Апостол Павло говорить: «Бо всяке Боже створіння – добре» (І Тим. 4:4). Характер Бог – досконала чистота, без жодної краплі темряви та обману: «Бог – світло, й ніякої у ньому темряви немає» (І Ів. 1:5). «Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого» (Як. 1:13). Тому і Сатана був створений як ангел для служіння та прославлення цього великого Бога.
Проте щось пішло не так. Одного разу найсильніший та найславніший ангел, Сатана, переповнений гордістю, вчинив бунт проти Творця.
Деякі створені Богом ангели збунтувалися проти Нього.
В Новому Завіті ми маємо два місця, котрі описують час, коли ангели збунтувалися проти Бога і впали в зло та темряву: «Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд» (ІІ Пет. 2:4).
«І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня» (Юд. 1:6).
Як бачимо, Святе Письмо описує про бунт проти Царя Небес.
Сатана має владу у сфері демонів.
Як «князь бісівський», швидше за все, саме Сатана очолив цей небесний бунт. І тоді саме Сатана стає першим грішником, бо «диявол грішить від початку» (І Ів. 3:8).
Святе Письмо описує якості сатани: «лукавий» (Мт. 13:19); «князь світу цього» (Ів. 12:31); «бог цього віку» (ІІ Кор. 4:4); «дух, що діє тепер у синах бунту» (Еф. 2:2). Ми бачимо, як він атакує Божий народ: «Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними» (Йов. 1:6); «Він мені показав первосвященика Ісуса, що стояв перед ангелом Господнім, і Сатану, що стояв праворуч від нього, щоб його винуватити» (Зах. 3:1); з «владою» та силою, щоби «зв’язати» (Лк. 13:16); та «оволодіти» (Діян. 10:38).
Зло Сатани з’явилося в ньому самому.
Не було нікого, щоби спокусити Сатану вчинити гріх, його зло піднялося зсередини нього самого. Тоді не дивно, що Ісус називає його «батьком брехні» та «душогубцем від початку» (Ів. 8:44) – ці слова відлунням відгукуються ще на початку історії.
І хоча ми, християни, не знаходимо відповіді на всі питання, проте ми знаємо Бога, в котрого є всі ці відповіді. І ми знаємо, що «на це з’явився Син Божий, щоб знищити діла диявола» (І Ів. 3:8).
Пам’ятайте, що «противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (І Петр. 5:8), але смерть Ісуса обеззброїла його, а повернення Ісуса його знищить.
