Притча: Лісоруб та ведмедиця

Лісоруб знав, що лісові звірі дуже небезпечні для людини. Вони вмить приходять в ярість, кидаючись на все, що рухається.

– Побачиш ведмедя – не втікай, стій спокійно, – порадили його досвідчені люди.

Ці слова він дуже добре запам’ятав. Якось лісоруб ішов лісом. Несподівано, в декількох метрах від нього, вийшла ведмедиця із двома малими ведмежатами. Вона повернула свою велику голову і уважно подивилася на чоловіка. Лісоруб, від несподіванки та страху, застив на місці. Ведмежата кинулися в ліс, а ведмедиця, уважно вивчивши його, не знайшовши нічого небезпечного, неспішно пішла за ними.

– Так, правильно радили люди, – полегшено зітхнув лісоруб, оговтавшись від страху. Ось мені і знадобилася їх порада.

«… чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні» (Лк. 8:15)

Фото ілюстративне, створене: Robert Balog для сайту Pixabay