Ми тут проїздом

Якось чоловік вирушив у місто до великого мудреця. Виявилося, що живе мудрець у старезній халупі на околиці. В оселі не було нічого, крім прогнутого ліжка і заваленого книгами стола, за яким сидів старий дід, заглибившись у читання. Гість запитав його:

– Де живе мудрець?

– Ви мене шукаєте, – пояснив йому старий. – Що вас так здивувало?

– Не розумію. Ви – великий мудрець, маєте багато учнів. Ваше ім’я відоме всій країні. Ви маєте жити в палаці.

– А де живете ви? – запитав старий.

– Я живу в своїй садибі – великому, багатому домі.

– А як ви заробляєте на життя?

Гість розповів господарю халупи, що він купець і два рази на місяць ще у велике місто за товаром, який потім перепродує місцевим крамарям. Старий слухав його уважно, а потім поцікавився, де він зупиняється в чужому місті.

– У маленькій кімнаті невеличкого готелю, – повідомив той.

– Якщо би хтось відвідав вас у цій маленькій кімнатці, то міг би спитати: «Чому ви, заможна людина, живете в та-кій бідній кімнаті?» А ви могли би відповісти: «Я тут проїздом і ненадовго. Тут є все, що мені треба. Приїжджайте у мій справжній дім, і ви побачите, що він зовсім інший». Те саме стосується і мого пристановища. Я тут лише проїздом. Цей матеріяльний світ – тільки дорога. У моєму справжньому домі все виглядає інакше. Приходьте в мою духовну оселю, і ви переконаєтеся, що я живу у палаці.

365 Притч на щодень. Упор. Діана Віссон. Львів: Свічадо 2013

Фото: Unsplash

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.