Ці святі жінки…
Жінки-мироносиці всім серцем любили Ісуса, служили Йому, піклувалися про Нього під час Його земного життя. Разом з апостолами йшли за Христом, слухали Його науку, дивувалися Його чудам.
Христос, знаючи, що жіноче серце надзвичайно чуйне та уважне, повне любові та милосердя, охоплює правду та істину швидко та легко, аніж чоловічі серця, котрим притаманно глибоко думати та зважувати, наділяє їх надзвичайною благою новиною про Своє Воскресіння.
Спочатку Він з’явився Марії Магдалині та іншим жінкам-мироносицям, а вже згодом і апостолам. Христос знає, що в апостолів серця чоловічі, тому їм буде тяжко сприйняти істину Його Воскресіння, аніж жінкам-мироносицям, котрі радісно поспішили повідомити іншим цю новину.
Йдучи слідом за Христом, Його учні часами не розуміли Свого Учителя, не до кінця усвідомлювали Його слова про смертні муки та хресну смерть. І тільки жінки-мироносиці віддано прямували за Христом аж до Його смерті на Голгофі. І навіть після Його поховання не залишили Ісуса на самоті.
Ці жінки-мироносиці показують нам шлях до святості, шлях до міцної дружби із Христом. Святі апостоли стали символом для наслідування всього християнського світу. А святі жінки-мироносиці відкривають нам дорогу до цього наслідування в простоті серця, у щирій любові, у мовчанні та смиренні. Адже тільки вони йшли тим шляхом гарячої відданості, щирої любові до Господа.
І всі ми, беручи за приклад їхні життя, повинні йти тим святим шляхом до Христа, вслід за жінками-мироносицями, щоби досягнути Небесної Домівки, де радіють вони радістю вічною та безкінечною.
