Різдво Пресвятої Богородиці

З часу вигнання із раю наших прародичів, Адама та Єви, людство пам’ятало Божі слова, звернені до змія: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися увіп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3:15). Це грізне пророцтво трактувалося юдеями, як розрада, втіха людському роду, серед якого повинен народитися Той, Хто розчавить голову змію-спокуснику.

Пророцтва про Месію, Спасителя світу, зустрічаються, доповнюючи одне одного, майже у всіх книгах Старого Завіту. Богобоязливі юдеї, з жахом та трепетом, спостерігали за відходом від Господа свого народу, переступлення Закону, гноблення від зовнішніх ворогів, падіння морального життя, очікуючи здійснення віковічних обіцянок про Того, Хто спасе Ізраїль та примирить Небо із землею. В той час, коли повинна була народитися Пресвята Діва, очікування Месії в ізраїльському народі було надзвичайно сильним.

Юдеї пам’ятали, що, окрім даного в раю Божого благословення плодити та множитися, існували ще й слова пророків про те, що Спаситель народиться від кореня Авраама, народиться від Діви. І кожен благочестивий юдей мріяв стати причетним до цієї події. Тому безплідність сімейних пар вважали не тільки особистою бідою, але і карою Божою за важкі гріхи, відсутністю благословення Творця до цих людей.

Для з’єднання земного з небесним, для того, щоби світ міг прийняти свого Спасителя, Богом було приготовано серед людей народитися Пресвятій Богородиці – тій небесній драбині, котру бачив патріарх Яків, яка простягалася від землі до неба, по якій сходили і підносилися ангели. І цей Божий задум сповнився в народженні святими праведними Йоакимом та Анною єдиної та довгоочікуваної Дитинки – Марії, Котрій судилося стати Богородицею.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *