Проповідь на Велику П’ятницю (Єрусалимська Утреня)

Страждання Ісуса розпочинаються в саду і в саду закінчуються. Спочатку ми бачимо Ісуса на молитві з кривавим потом в Гетсиманському саду, пізніше ми бачимо Його арешт. І все завершується в саді, але вже в тому, де похоронили Сина Божого.

 Тема саду у Біблії є досить поширеною: так перший чоловік Адам жив у саду, там відбулося і гріхопадіння. Святе Писання, ніби хоче нас повернути до тих витоків, з яких все розпочалось. Місце трагедії людства перетворюється на місце народження нового життя і переображення світу.

Ми із вами чули пророцтво пророка Єзекиїла (Єзек. 37, 1-14). У видіння Бог переносить пророка на середину поля, повного сухих кісток. Господь наказує йому пророкувати: «І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш.» Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє…» (Єзик. 37:3-4).

Коли пророк починає промовляти до тих сухих кісток, кістки із шумом починають наближатися одна до одної, покриватись м’язами та жилами, на них виростає шкіра. Пізніше пророк мав пророкувати до духу, щоб кості ожили «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.» (Єзик. 37:9). На слово пророка ввійшов в них дух і вони ожили.

Це пророцтво було сказане тоді, коли народ Ізраїльський був розсіяний, Єрусалим знищений, Храм спалено, всі вважали, що то прийшов кінець та впали в зневіру і відчай, і тому то Господь говорить: «Сину чоловічий! Оті кості – це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам! Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю» (Єзик. 37:11-12).

Бог обіцяє вивести народ із неволі, і це дивне пророцтво показує, що для Бога все можливо, можливо навіть переродити нашу душу, яка часами буває сухою, як пустеля, в квітучий сад, а сухі кістки знову покликати до життя.

Новий Адам, новий початок чекають тієї миті, коли Бог переродить землю. Те, що люди могли вчинити через свою злу волю, все те відновлює воля Божа. Книга Буття говорить, що Бог сьомого дня спочив від Своєї праці, сьомого дня Ісус спочив у гробі, бо із смертю та Воскресінням Христа все починається спочатку, ми немов знову проходимо через історію творіння. Творіння світу починалось із темряви, ми стоїмо у храмі одягнутому у темні багряні барви, Син Божий помер на хресті й лежить у темному гробі… у нас немає радості… але Господь здатний найбільший сум перетворити на радість. Гріб не втримає життя, так само як темрява не здатна поглинути світло.

Дерево принесло людству прокляття, бо плід із дерева отруїв людство, але дерево, дерево хресне, принесло нам спасіння.