Пам’ять святих отців І Вселенського Собору що в Нікеї

Сьомої неділі, після Христового Воскресіння, Свята Церква згадує подвиг Отців Першого Вселенського Собору, який відбувся 325 року в місті Нікеї. Причиною скликання цього Собору було єретичне вчення Олександрійського пресвітера Арія, який облудно пояснював деякі місця Святого Писання, порушував Правди віри Церкви в другу Особу Пресвятої Трійці, ГНІХ. не будемо зупинятися на історії цієї події, але звернемося до апостольських читання із Книги Діянь.


“Павло вирішив плисти попри Ефес, щоби не баритися в Азії; поспішав бо, щоб по змозі, на день П’ятидесятниці бути в Єрусалимі” (Дія. 20,16). Апостол Павло знав, що в Єрусалимі йому загрожують гоніння та ув’язнення; знав, що йому належиться проповідувати в Римі; знав і те, що наближається день його кончини і, що він більше не побачиться з багатьма із своїх духовних дітей. І тому він звертається до них з певним повчанням. “Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що Її Він придбав Кров’ю власною” (Дія. 20,28).

Ще древній пророк Мойсей сказав: “Остерігайся, щоб у твоєму серці не з’явилася прихована думка беззаконня” (Втор. 15,9, переклад Турконяка). Господь наш Ісус Христо навчав учнів: “Зважайте не самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжерством, пияцтвом та життєвими клопотами…” (Лк. 21,34).

І апостол Павло також говорить: “Зважайте на самих себе”. Але зважати на себе потрібно не тільки в тому розумінні, щоб не допуститися тяжких гріхів, але, щоб і зберігати свою віру. Святий Павло повчає старших у Церкві, що пастирі повинні бути завжди на сторожі: в будь-який момент на їхню паству можуть напасти хижі вовки. “Я знаю, що по моїм відході увійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада. Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів” (Дія. 20,29-30). Апостол Павло, подібно до Спасителя, передрікає, що в Церкву увійдуть люті вовки. Кого слід розуміти під вовками? Можливо, це ті, хто переслідував і переслідує Церкву? Можливо, це ті, хто увійшли в Церкву, але дальше залишилися поганами? Можливо, під лютими вовками слід розуміти тих, хто навчає зневажати Божі Заповіді?

Історично ці слова можемо віднести до Димитрія, до жриць Артеміди, в яких через Павла почалися фінансові труднощі, тому що багато людей від них відвернулося. Однак Павло остерігає і про внутрішні небезпеки. Він говорить про вовків в овечій шкурі: “Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі” (Дія. 20,30).

Якщо сьогодні уважно приглянемося по світі, то можна зауважити, що в ньому проживає чимало людей подібних до Арія, а єресі були, є, і, на жаль, будуть виникати, бо вони, як не дивно, вигідні тим людям, які борються проти Церкви. Вони, немов би хижі вовки, нападають на Церкву і своїми фальшивими науками хочуть розбити Христову єдність. тому сьогоднішні часи вимагають ревних та свідомих християн, які були б сильні вірою.

Цього року минає 25 років від часу легалізації УГКЦ. Час у катакомбах був часом іспиту віри для тисяч мучеників та ісповідників з-поміж єпископів, священиків, монахів, монахинь та вірних нашої Церкви. Нашим завданням є зберігати та розвивати дар віри, переданий нам у спадщину від наших батьків та старших братів і сестер у вірі. Подвижники віри у ХХ столітті – це наші духовні герої. Пам’ятаймо наших новомучеників, ісповідників віри: єпископів, священиків, богопосвячених осіб, мирян, які переховували та супроводжували наше духовенство у часи підпілля. Свідчення наших мучеників та ісповідників хай залишиться для нас, людей ХХІ століття, прикладом ревності та вірності.

“Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися; і стати перед Сином Людським!” (Лк. 21,26, переклад Турконяка). Та чи інша єресь виникала в Церкві від браку молитви. Та й багато людей відходять від Церкви тому, що не вважають на себе та не пильнують себе, не моляться, не слухають голосу Церкви, тобто не виконують те, що навчав апостол Павло. Зберігаймо ж, те все, що Церква передала нам через апостола Павла, інших апостолів,святих Отців та їхніх учнів. Тоді ми зможемо зберегти себе і передати нашу віру іншим. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com