Воскресіння Господнє

Voskresinna_4Одна жінка із гірського селища, зайшовши до релігійної крамниці, побачила зображення Ісуса, що підноситься над порожнім гробом. Вона уважно розглядала цю картину, а потім запитала продавця, що на ній зображено. Продавець був, звичайно, здивований таким питанням, але переповів жінці історію розп’яття та воскресіння Христового. Проте вкінці запитав цю жінку: «Хіба ви не чули про воскресіння Христа? Невже вам ніхто ніколи не говорив про Христа?».

Жінка відповіла: «Я чула цю історію, мабуть, тисячу раз, але ви навіть не уявляєте, з яким захопленням я її слухаю кожного разу. Я кожного разу слухаю її з надзвичайним захопленням».

Як і ця жінка, ми сьогодні зібралися тут, щоб почути історію, яку ми чули, можливо, хтось вперше, а – хто і в тисячний раз. Ця історія, ця новина, що Христос Воскрес ніколи не стає старою, хоча відбулася вона недільним ранком майже два тисячоліття тому. Бог зробив щось неймовірне. Він воскресив Свого Сина із мертвих.

Віра у воскреслого Христа – це фундамент нашої віри. Ще апостол Павло написав ці знамениті слова: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (І Кор. 15,14).

Своїм воскресінням Спаситель показав нам, що Він не тільки всемогутній Бог, але і сьогодні Він до кожного із нас промовляє: «Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме! Кожен, хто живе і в мене вірує, – не вмре повіки. Віриш тому?» (Ів. 11,25-26).

Співаючи радісний піснеспів: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував», ми висловлюємо свою віру в те, що Христос дарував віче життя всім тим, хто помер з вірою в  Його Божество. З воскреслим Спасителем ми всі воскреснемо.

Саме Христове воскресіння надихало християн перших віків до рівноангельського життя. Саме Христове воскресіння скріпляло мучеників мужньо переносити всі терпіння та муки. Ці мученики постійно у своєму серці мали слова Христа: «Вашим стражданням ви спасете душі свої» (Лк. 21,19). Христове воскресіння скріпляло та й надалі скріпляє подвижників у постах, молитвах та боротьбі із пристрастями.

Сьогодні ми чули з уривку книги Діяння наступні словах: «Він (Христос) показував їм (апостолам) себе також у численних доказах живим після своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство» (Діян. 1,3).
Як бачимо Христос після Свого воскресіння з’являвся Своїм апостолам і не просто з’являвся, але з ними споживав їжу, розмовляв, дозволяв Себе торкатися. Цим самим Він готів показати Своїм учням, що це саме Він – воскреслий, а не примара чи привид, Він – реальна людина.

Учні повинні були переконатися у цьому. Іноді вони сумнівалися в Його воскресінні, потім переконувалися і, можливо, сумніви знову закрадалися у їхні серця. Це й не дивно, бо людський розум не може вмістити того, що мертвий знову ожив. І тільки тоді, коли вони остаточно переконалися, Господь на сороковий день після Свого воскресіння вознісся.

Один святий сказав: «Якщо Христос задля тебе тисячу разів помер і тисячу разів воскрес, то це нічого тобі не поможе, якщо ти не помреш для гріху і не воскреснеш до любові». Саме любов, Божа любов має силу воскресити людську душу, омертвлену навіть найбільшим гріхом. Гріхи всього людства стали причиною смерті Божого Сина проте любов до людей воскресили Його до нового життя.

Через віру у воскреслого Христа людина може надіятися на своє особисте спасіння: «Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся» (Рим. 10,9).
Дорогі во Христі, нехай проміння воскресіння Христового очистить наші серця від гріха і спокус, щоб ми могли колись бути гідними вічної радості з воскреслим Христом. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *