Проповідь на Зіслання Святого Духа

10 День Декади Місійності в УГКЦ

Святий Дух спонукає нас мислити по-Божому. Лише тоді ми зможемо бути свідками Ісуса Христа, коли самі почнемо мислити категоріями Божими. Сьогодні ми, як ніколи потребуємо сили й міцності Святого Духа. Сьогодні, як ніколи ми просимо Його зійти й оновити нашу землю. Ми маємо відкриватися, як апостоли, на дію Святого Духа, щоби Він розпочав діяти вже тут і зараз. Змінював та відновлював і нас, і нашу землю. Тому так важливо є сьогодні волати до Святого Духа: «Прийди до нас й онови нашу рідну землю. Прийди до нас, на нашу стражденну та виснажену війною землю, бо тут, серед жахіть, болю та страждання, живемо ми». Адже сьогодні наша земля так потребує сили Святого Духа. Адже ми бачимо навколо тільки страх, відчай, невинні смерті та зойки людей, яких катують, вбивають та піддають тортурам. Тому ми маємо постійно просити: «Господи, даруй нам Свого Святого Духа, щоби оновити нашу землю, зруйнувати морок смерті та відкинути страх та відчай».

Сьогодні ми дуже потребуємо Святого Духа, бо тільки Він може вивести нас з тенет неволі, тільки Він може дарувати нам мир, радість та спокій, тільки Він може зупинити війну та розруху, руйнування та смерті. Нам потрібно тільки відкритися, щоби прийняти Святого Духа. Адже Господь бажає дати нам: семикратні дари, серцям відваги, вінець перемоги і щастя без міри. Це все прагне дати нам Христос у міцності та силі Святого Духа.

Ігнатій Лаодикійський говорив: «Без Святого Духа Бог є далеко, Христос залишається в минулому, Євангеліє стає мертвою буквою, Церква – організацією, влада – домінацією, місія – пропагандою, Літургія нічим іншим, як тільки спомином, життя християнське – моральністю невільника».

Нам потрібно тільки прийняти Святого Духа й жити Ним. Ми можемо мати прекрасні святині, можемо мати прекрасні храми, можемо мати усе прекрасне. Проте, якщо ми не є відкритими на діяння Святого Духа, то не можемо називати себе християнами. Бо Святий Дух – це Той, Хто оживляє нас, це Той, Хто дає нам життя.

У нашому життя є там мало чудес, бо ми знаємо про Святого Духа, але не приймаємо Його, не вміємо з Ним співпрацювати, ми не поспішаємо відкритися на Його діяння. А Він спонукає нас – встати та піти. Він веде нас, а нам потрібно тільки Йому довіритися.

Сьогодні нам потрібно тільки закликати: «Господи, у міцності та силі Святого Духа, віднови обличчя нашої української землі».

Тієї землі, котра упродовж довгих століть виборювала своє місце під сонцем. Як за часів Київської Русі-України, у часи Козаччини, на початку чи в середині ХХ століття, так і тепер, на початку ХХI століття українці будують власний дім не у складі інших держав чи імперій, а самостійно, самобутньо. Сьогодні ми переживаємо новий історичний виток відродження соборності українського народу та його держави і відчуваємо, що стоїмо на порозі нової епохи, повної несподіваних викликів. За словами Блаженнішого Святослава, теперішні виклики стосуються не лише України: ми є свідками творення нових стосунків між усіма країнами світу, «усе людство увійшло в цілковито незвіданий – невідомий і тривожний, але сповнений надії – етап глобальних перетворень: релігійних, культурних, економічних, технологічних і суспільно-політичних». Після війни відбудеться міжнародний суд, на якому буде засуджений московський агресор, Україна відновить свою територіальну цілісність і долучиться до сім’ї європейських народів. Нас чекає глибинне відродження економіки, зміцнення війська, розвиток культури, суспільного і духовного життя українського народу. Проте ці зміни не відбудуться без участі кожного українця. Ми маємо зробити висновки з цієї війни. Нам потрібно буде по-новому молитися і вчитися, працювати на роботі і співати українські пісні. Ми маємо побудувати свою державу на євангельських цінностях, успадкованих ще тисячу років тому у Хрещенні Русі-України, а також на принципах поваги до гідності кожної людини, верховенства права, демократії і прозорості. Те, про що мріяв Володимир Великий і Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький і Іван Виговський, Михайло Грушевський і митрополит Андрей Шептицький, ми маємо втілити в життя. Сьогодні це наша історична місія. І для цього нам потрібно молитися за щедре Боже благословення, мир і захист, Божу справедливість і милосердя.

Молитовний намір: За духовне відродження України та збереження цілісності її кордонів.

Зобоаження ілюстративне Gerd Altmann – Pixabay

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.