Проповідь на Неділю апостола Томи

«Якщо не побачу – не повірю…». Так відреагував апостол Тома, коли йому інші Христові учні розказали про те, що вони бачили розп’ятого та мертвого Спасителя – воскреслим. Через 8 днів після події воскресіння, коли знову учні були зібрані, вже цього разу з ними був і апостол Тома, Ісус знову з’явився їм т сказав до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!». І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!». І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» (Ів. 20:27-29).

Багато людей думають та говорять так, як говорив Тома: «Якщо не побачу – не повірю…». Натомість Христос говорить: «Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!». Ісус показує нам, що крім раціонального підходу є ще й інша можливість – наша віра. Хоча в сьогоднішньому світі віру вважають нераціональною, наївною, застарілою та незрозумілою. Однак не завжди і не до всього ми можемо застосувати принцип: не побачу – не повірю. З вірою чи довір’ям ми зустрічаємося щодень у своєму житті. Коли ми заходимо в якусь будівлю, то ми надіємося та віримо, що не впаде дах. Якщо ми когось запитуємо про годину, то віримо, що людина повідомить нам правильний час. Віра основується на довір’ї. І саме через довір’я віра здатна зростати.

Невірство Томи принесло нам більше користі, аніж віра всіх інших апостолів. Сумніви Томи стають своєрідними доказали любові до Ісуса. Він прагне бачити рани від цвяхів, аніж споглядати обличчя та чути Його голос. Для Томи рани Ісуса свідчать про любов Бога до людей, тому і не дивно, коли Тома побачив рани, то повірив.

В невірстві Томи немає байдужості, яке так часто можна зустріти серед нас, християн. Нам досить легко називати себе християнами, адже нас сьогодні не переслідують. Проте досить часто ця наша віра приводить нас не до зустрічі із Богом. Невірство ж Томи, навпаки, привело його до Христа. Можна все своє життя називати та вважати себе християнами, але так і не зустріти Христа, тому що ми не прагнемо шукати Його, тому що наша віра і надалі залишається байдужою.

Господь до всіх Своїх учнів, всіх часів та народів говорить: «Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!». Ці слова спрямовані до всіх нас, котрі не маємо досвіду спілкування з історичним Ісусом, котрі не були свідками Його появи та Його чудес. Для того, щоби ми могли, подібно як Іван біля гробу, могли побачити та повірити, нам необхідне Писання, згадка про ті  чудеса, які чинив Господь. Саме заради цього євангелист Іван написав Євангеліє для нас, учнів Ісуса, котрі Його не бачили, але повірили Йому.

Перед Своїми страстями Ісус молився за всіх Своїх учнів: «Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене» (Ів. 17:20). Тут мова йде саме про нас, котрі не бачили, але повірили, віра котрих основується на Святому Письмі. Апостол Іван, пишучи своє Євангеліє звертається до своїх майбутніх читачів та прагне, щоби ми усі повірили. «А це – написано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а вірувавши, – щоб мали життя в його ім’я» (Ів. 20:31).

Вже більше двох тисяч років звучить радісне твердження: Христос воскрес! Воістину воскрес! А в глибині нашої душі, душі, котра нерідко стає подібної до Томи, звучить голос Христа: «Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!».

Тому ми, християни, котрі вірують у воскреслого Христа повинні стати новим народом, оновленим, іншими людьми, людьми, котрі вірують у вічне життя, в котрих торжествує перемога над смертю, тому що Христос переміг смерть, Він дарував нам нове життя, вічне життя з воскреслим Христом, божественне життя. Тому ми не повинні від сьогодні боятися смерті, боятися страждань, адже попереду нас чекає вічне життя, котре не зможе ніхто відняти.

Дорогі брати і сестри, хоча ми і не бачимо Спасителя тілесними очима, проте ми повинні дивитися на Нього очима нашої віри, виконуючи Його святі Заповіді. Будемо надіятися, що в нагороду за нашу віру щедрий та милосердний Господь заведе нас в райські чертоги, де не буде ані плачу, ані болю, ані страждання, а життя і вічна радість в єдності з воскреслим Ісусом нашим Спасителем.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com