“Хрест – хранитель всього всесвіту

“Хрест – хранитель всього всесвіту, хрест – краса церкви, хрест – царів держава, хрест – зміцнення віруючих, хрест – ангелів слава і демонів виразка” (Світилен свята).

Як каже слуга Божий митрополит  Андрей Шептицький у своєму посланні про святий хрест: “Почитання святого Господнього хреста — це одна з  найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка… Знак святого хреста,  роблений на собі, це один з найстаріших звичаїв християн”.


Святий хрест – це вічно живий символ безконечної Божої любові до нас,  грішних, символ Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння,  символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь святому  хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на  собі знак святого хреста, ми кожного разу визнаємо свою віру в нашого  Спасителя.

Який же початок, дорогі брати і сестри, цього урочистого празника Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього?

Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити спогади про священні місця, де, зокрема, постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати в Єрусалимі землею Голгофу і Гріб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини.

Розшукуючи Животворящий Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім’я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, прочитавши молитву, почали копати землю.

Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом «Ісус Назарянин, Цар Іудейський”, зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.

Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за іншим до важкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж хвилину зцілилася. Сталося це вже тоді, коли тіло померлого чоловіка несли для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого, і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.
Християни, що прийшли вшанувати Святий Хрест, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, співаючи: «Господи, помилуй», пошановував Чесне Древо.

Дорогі во Христі, недаремно ми почитаємо Хрест Господній, зображуємо його на собі і поклоняємося йому, бо він є Божественна сила, яка оберігає і спасає нас при житті і по смерті. Церква невпинно проповідує про силу і життєдайність хреста: він зціляв всякі хвороби, воскрешав мертвих, проганяв від людей полки демонів, погашав пристрасті в серцях людей, доставляв чудесні перемоги на війнах з невірними.

В нинішній страшний час, час помутніння умів і розбещення сердець, багатьма людьми хрест нехтується та зневажається, як і Сам розіп’ятий і померлий на ньому Господь; і, як в стародавні часи Він був “ганьбою для юдеїв, і глупотою для поган” (1 Кор. 1,23), так і сьогоднішній час для мудреців віку цього Він служить спокусою і безумством.

Але для віруючої людини хрест є повсякчасний рятунок, захист, перемога і мир. Кожна людина грішить, наражається на різні спокуси від видимих і невидимих ворогів, підпадає під власні пристрасті, то тоді де ми можемо знайти спасіння? Тільки в Христі, тільки хрестом ми спасаємося щодня від навали демонів і від усякої бурі пристрастей, коли з вірою і істинним покаянням припадає до Спасителя; хрест – наше життя, наше спасіння, наша сила, наша слава, наша перемога; наше невпинне оновлення, наше примирення з правосуддям Божим.

Двадцять століть пройшло від найбільшої події голгофської хресної жертви Спасителя, коли Христос у славі вознісся на небо. Хрест залишився на землі, продовжуючи робити велику справу, розпочату на Голготі. І до цього дня живе Хрест, як жива особистість, як людина, приймаючи на себе і безмежну любов, і настільки ж безмежну ненависть.

І як у першого Спасительного Хреста Господнього в свій час протистояли один одному любов і злоба, вірність і зрада – так судилося і в усі часи життя світу Хресту бути каменем спотикання. Для одних – богоборців – він є жорстоким і ненависним поприщем страждань. Для інших – послідовників Христа – хрест стає вищою духовною насолодою, мандрівкою за улюбленим Христом в житті аж до вічної слави.

Хрест продовжує жити в світі одним на спасіння, іншим – на вічну погибель. Боротьба зла і добра біля підніжжя Хреста триває заради любові чи ненависті до Того, Ким освятилось Це Хресне Дерево.

Хрест дається Церквою кожному християнинові ще в його дитинстві, коли він приймає святе Хрещення. Хрест супроводжує християнина через усе його життя. І, нарешті, Хрест осіняє останній людський уділ – могилу. Велика сила Животворящого Хреста! І наш обов’язок – з особливим благоговінням ставитися до нього. Будемо молитися Господу, щоб Він осінив нас і наш християнський шлях своїм Животворящим Хрестом і дарував нам сили для несення нашого хреста. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com