Багатство – благословення чи прокляття???

«Пам’ятай про Господа, Бога твого, бо то він дає тобі силу на здобуття цих благ, щоб Дотримати свій союз, про який він клявся твоїм батькам» (Втор. 8:18).

Сьогодні реклама робить нас жадібних: ми прагнемо кращого одягу, кращого телефону, більше грошей. Притча про нерозумного багача показує нам до чого таке ненаситне прагнення до багатства може привести людину, рівно ж, ця притча говорить нам, що жадібність та накопичення багатства було викликом для людини не тільки в сьогоднішній день, але протягом існування цілого людства.

Ми бачимо, що сьогодні Господь щедро обдаровує сучасний світ різними благами. З одного боку багатство є благословенням, а з іншого – воно  викликом та завданням, бо накладає певну відповідальність. Ми бачимо, що в розвинених країнах продуктів харчування виробляється більше, ніж ці країни можуть спожити і ті надлишки продуктів викидаються геть, а в  той самий час є чимало таких країн, в яких є проблема з їдою та питтєвою водою. В ООН говориться, що кожного року одна третина вироблених світом продуктів для споживання пропадає та викидається.

Блаженний Августин говорив, що Бог дав нам людей, щоби їх любити, а речі, щоби ними користуватися. Проте щоденний досвід показує нам, що ми любимо речі та використовуємо людей. Коментуючи цю притчу, блаженний Августин говорив, що чоловік назбирав багато добра, щоби їсти та пити, а довкола нього було чимало людей, які страждали від голоду.

Подібно до багача ми забуваємо про людей, які є довкола нас, а пам’ятаємо тільки про власні бажання. Одного разу вчитель запитав учнів: «Якою частиною мови є слово «моє»?». Один учень відповів, під сміх класу: «Агресивний займенник». Цей учень був недалекий від істини. Коли життя крутиться навколо власних бажань, навколо свого я, тоді агресія стає нормою. Так один фермер говорив: «Мені багато не потрібно, я хочу тільки ту землю, яка межує з моєю».

Господь називає багача нерозумним. І цей вислів десь перегукується із словами Псалма: «Каже безумний у своїм серці: «Немає Бога» (Пс. 14:1). І справді багач будує своє життя так, що ніби Бога дійсно не існує, а він буде жити вічно.

Багач є нерозумним, бо він сплутав мету, заради котрої він живе із засобами. Наш будинок, автомобіль, одяг, побутова техніка – це все є тільки засобами, які допомагають нам жити та облегшують нам життя. Проте ми живемо не заради них.

Про багача говориться як про нерозумного, бо він вибрав помилкові пріоритети. Коли до одного чоловіка зателефонувала поліція, що його дружина потрапила в автомобільну катастрофу, то поліцейських вразило питання, яке постави їм цей чоловік, а він запитав: «Мій автомобіль пошкоджений сильно?». Його не цікавив стан дружини, не цікавили обставини трагедії. Його також ми можемо назвати нерозумним, бо для нього машина важила більше, ніж дружина.

В нашому житті все повинно бути на своєму місці: спочатку любов до Бога та ближнього, а потім все інше.

Цього багата назване нерозумним, бо він не зрозумів одну річ: що він залежить від інших. Слова цього багача показують нам, що вся його увага зосереджена на самому собі. Без допомоги інших він не зміг би зібрати врожаю, зруйнувати чи збудувати нові житниці. Люди залежні одні від одних. Навіть ми, нам приємно думати, що ми такий собі замкнутий самодостатній світ, але кожного дня ми користаємо із праці інших людей. Хтось зробив для нас ліжко, на якому спимо, хтось зробив сантехніку та засоби гігієни, якими ми користуємося. Ми навіть не задумуємося, що чимало людей доклали праці та пролили поту, щоби ми мали свіжий хліб на столі. А в тім не слід забувати і про те, що чимало людей нас вчило, піклувалося про нас, допомагало нам. Багач забув про всі цих людей, а приписував заслуги тільки самому собі.

Звернімо увагу, Христос не сказав: «Один чоловік багато працював та став багатим». Проте в Євангелії є сказано: «В одного багача земля вродила гарно» (Лк. 12:16). Напевно, що чоловік працював, але без волі Бога він не отримав би жодного врожаю. Дивлячись на багатий врожай, він бачить себе, але не бачить Божого благословення. Можемо сказати, що статки та багатство стають для нас або дзеркалом, в якому ми бачимо самого себе, або стають вікном, через яке людина може побачити Бога.

В сьогоднішній день Церква вшановує преподобного Саву Освященного. В його життєписі описаний такий випадок: коли імператор Юстин І (518-527) захотів на його монастир скласти щиру пожертву, то преподобний натомість сказав, що, якщо Господь в пустині євреїв годував манною, то він не забуде і про своїх слуг. Натомість преподобний просив, щоби імператор зменшив для мешканців Єрусалиму податки та щоб побудував для паломників притулок та лікарню.

Пам’ятаймо, що, коли ми допомагаємо нашим ближнім, то ми не просто подаємо милостиню потребуючим, годуємо голодних, але вкладаємо свої гроші ніби в небесний банк. І по нашій смерті одержимо відсотки. Задумаймося, куди краще вкладати найцінніше що маємо – життя. Чи в те, що залишимо, чи в те, з чого будемо мати добрі відсотки на небі. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com