Кров його на нас і на наших дітях

Strasti_1«Кров його на нас і на наших дітях» (Мт. 27,25)

У всій Всесвітньої історії ми не знайдемо жодного народу, на долю якого випало б стільки бід і нещасть, як на євреїв. Тотальні гоніння на цей народ здійснювали римляни і візантійці, араби і турки, іспанці і французи, англійці і німці, і т. д. Їх гнали і знищували представники багатьох ідеологій. Їх гнали і женуть на протязі ось вже практично 2000 років і в кожній країні, від Нової Зеландії до Великобританії, існують антисемітські організації. Євреїв знищували і гнали тільки за те, що вони євреї. Чому?!


Чому на долю цього вельми талановитого і в переважній своїй більшості освіченого народу випало стільки лих і нещасть? Вчені, як євреї, так і представники інших національностей, які займаються цією проблемою, не можуть дати відповіді на це питання. І це дійсно так, бо з людської точки зору це нез’ясовно. Також є незрозумілими і дивовижними наступні факти: по-перше, масові гоніння і вбивства, по-друге, те, що незважаючи на столітні зусилля сотень держав знищити євреїв як народ, повністю асимілювати їх з іншими народами, ліквідувавши їхню мову, релігію і культуру не вдалося. Вони вижили і існують сьогодні, здавалося б, всупереч здоровому глузду. По-третє, як пояснити «раптову» появу Ізраїлю як держави в середині 20 століття, після 2000-річного геноциду проти всього народу?

Strasti_7Спроб пояснити все це було зроблено безліч, але всі вони виглядають непереконливо, бо це визнають навіть їхні автори.

Справжні ж причини всього названого, як, втім, і всього, що відбувається на землі, викладені в Біблії. Саме ця Книга розкриває причини злету і падіння царств, імперій і народів від Стародавнього Вавилона до сучасних нам США та СРСР. В її надзвичайних пророцтвах представлена найширша панорама історичних подій минулого, сьогодення і майбутнього, причому не у вигляді уривчастого перерахування окремих подій, але як цілісне полотно, в якому кожна держава, його народи, царі займають строго певне місце. Вона малює цілісну взаємопов’язану картину всесвітньої історії. Крім цього, в Біблії розкрито механізми історії, її пружини, її філософія. Завдяки цій Книзі можна зрозуміти фактично будь-які історичні події. Розкриває вона і таємниці трагічної історії єврейського народу…

Серед тих, хто засудив Христа, були царі, цариці, сановники, прокуратори, первосвященики, але був і … цілий народ!

Strasti_2Вчитаймося в події, які відбулися 2000 років тому, та стали фатальними для цілого народу, бо визначили долю багатьох поколінь євреїв від тих далеких років до сьогоднішнього часу: «На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли. Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва. А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?” Знав бо він добре, що вони з зависті видали його. І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього”. Та первосвященики й старші намовили народ, – просити за Варавву, а Ісуса – видати на смерть. Заговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву”. Каже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп’ятий!” Спитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп’ятий!” Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите”. Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях»(Мт. 27,15-25).

Перед обличчям усього світу народ добровільно зробив свій вибір. Євреї самі добровільно підписали собі вирок, обравши свою долю: «Кров його на нас і на наших дітях» (Мт. 27,25). Народ, який століттями чекав Месію, не тільки відкинув Його, але і прирік на розп’яття. За 1500 років до приходу Христа в наш світ Господь через Мойсея попередив Ізраїль: «Коли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх, коли зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій, то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його. Я звернусь проти вас, і вас поб’ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами»(Лев. 26,14-17), «Вас самих я порозкидаю між народами, я вийму з піхов меча за вами; і спорожніє земля ваша, а міста ваші перетворяться в руїни» (Лев. 26,33).

Strasti_3Розіпнувши Христа, юдеї розірвали свій Завіт з Богом: «А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу»(Мк. 15,37-38). Цим здійснилися слова Христа, Який незадовго до Свого розп’яття сказав: «Ось дім ваш лишиться вам порожній» (Мт. 23,38).

Через 30 років після смерті і воскресіння Христа спалахнула юдейська війна. Єрусалим у 70 році по Р. Хр. був узятий і розгромлений римлянами. «Військо не мало вже кого вбивати і що грабувати. Жорстокість не знаходила вже предмета помсти, так як все було винищено нещадно. Тоді Тит наказав все місто і храм зрівняти з землею; тільки вежі, здіймалися над усіма іншими, Фазаель, Гіппіка, Маріамма і західна частина обвідної стіни повинні були залишитися: … щоб служити свідченням для потомства, яким величним і сильно укріпленим було місто, яке упало перед мужністю римлян. Інші стіни міста руйнівники так зрівняли з поверхнею землі, що відвідувач навряд чи міг визнати, що ці місця колись були заселені. Такий був кінець цього чудового, всесвітньо відомого міста», – такими словами Йосиф Флавій описав знищення Єрусалиму. Однак, юдеї не бажали миритися зі своєю долею. Руйнування храму і міста не привело їх до розкаяння і усвідомлення причин подій. Вони, подібно до своїх пращурів, які не послухалися Мойсея і намагалися без Бога захопити Ханаан, тепер вирішили скинути римське ярмо.

Strasti_4У 132 році під проводом Симона Бар-Кохби вони піднімають повстання, початок якого дуже яскраво описує римський історик ІІ століття Діон Кассій: «Доки Адріан (римський імператор) перебував у Єгипті, а потім знову в Сирії, євреї вели себе тихо, але коли він поїхав звідти в 132 році, вони відкрито збунтувалися проти нього… спочатку повстанці добилися значних успіхів. Вони відвоювали Єрусалим, обнесли його оборонними стінами, щоб витримати облогу, і відновили таїнства стародавнього храму. Вони заново заснували єврейський уряд і стали карбувати монети з гаслом «За свободу Єрусалима».

Але Бога не було з ними і тому ці успіхи стали для повстанців початком кінця.

Імператор Адріан був розлючений повстанням і намірився остаточно винищити цей народ. Він послав на війну з Юдеєю велике військо на чолі з Секстом Юлієм, яке захопило Єрусалим і повністю зруйнувало. За підрахунками одного римського історика, знищено було 985 сіл, 50 фортець і вбито півмільйона людей, та ще від голоду та епідемій померло близько десяти тисяч євреїв. Тих юдеїв, які залишилися продавали в рабство, «причому їх виявилося так багато, що на ринку ціна раба поступалася ціні леопарда. Юдеїв чекало ще одне покарання: імператорським указом вони назавжди виганяли з священного міста».

Після придушення повстання Адріан зміг, нарешті, здійснити свою давню мрію: перетворити Єрусалим в справді язичницьке місто. На місці руїн була заснована римська колонія, населення якої мали становити солдати, які відслужили свій військовий термін і вільні переселенці – римляни, греки, сирійці та ін.., але… крім євреїв. Нове місто стало називатися Елія Капітоліна, на честь імператора Елія Адріана і Юпітера Капітолійського. На місці юдейського Храму були споруджені храм Юпітера і статуя Адріана. «Єрусалим отримав вид грецького міста – з театром, цирками, капищами і статуями богів… На Південних воротах красувалося зображення свині. Євреям заборонялося навіть показуватися в межах міста; за порушення цієї заборони вони піддавалися страті». Більше того, Адріан заборонив навіть вживати саму назва Юдея!.

Після цього євреї були розсіяні по всьому світу, де зазнавали нелюдських мук. Наведемо лише кілька фактів, що показують, ким саме переслідувалися євреї впродовж століть:

• в 807 році по Р. Хр. багдадський халіф Гаруналь-Рашид (до речі, герой серії казок «Тисяча і одна ніч») наказав євреям носити високий конічний ковпак на голові і жовтий пояс, щоб відокремити цих «нечистих» людей від інших жителів держави.

• в Єгипті халіф Хакім (9 століття) наказав євреям носити на шиї кулі вагою близько 3 кг в «пам’ять» про те, що їхні предки поклонялися золотому теляті.

• в 16 столітті в Італії, у Венеції створюється перше гетто, причому це слово, що стало одним із символів фашизму, походить від італійського «гетто», що в перекладі означає «гарматний завод», оскільки вперше окреме поселення для євреїв було створено поблизу гарматного заводу.

• правителі нацистської Німеччини так само під страхом смерті примушували всіх євреїв старше шести років носити у себе на грудях жовту шестикутну зірку.

• в недавній радянський час ми всі також пам’ятаємо, що особам, у яких у графі «національність» стояв напис «єврей», заборонявся виїзд за кордон. Підвищення по службі також було обмежено у зв’язку з національною приналежністю до цього народу.

Strasti_5Отже, протягом століть євреї були справжнісінькими ізгоями суспільства, від яких шарахалися, як від прокажених і ставилися до них як до «напівлюдей», на яких показують пальцями, висміюють, знущаються, ображають. Але ще більш страхітливу картину являють собою ті гоніння, яких зазнав цей народ. Наведемо лише кілька прикладів, не вдаючись у страшні, часом бузувірські деталі їхнього винищування:

протягом всієї історії єврейський народ неодноразово піддавався повного виселенню з багатьох країн.

  • Так в 1290 році за указом англійського короля Едуарда Першого євреї були вигнані з країни, а їх майно конфісковано. Офіційний дозвіл знову оселитися в Англії вони отримали лише майже 400 років по тому, в 1650 році.
  • В 1306 році французький король Філіп Четвертий видав подібний указ. На протязі одного місяця з одним вузликом у руці близько ста тисяч євреїв були виселені, а їх майно дісталося французам. Повернувшись через деякий час у Францію, вони знову були вигнані в 1394 за указом короля Карла Шостого.
  • У 1492 році євреї були вигнані з Іспанії, повністю позбавлені всього свого майна.
  • У 1495 році за указом князя Олександра євреїв виганяють з Литви.
  • У 1498 році євреїв виганяють з Португалії.
  • У 1670 році за указом імператора Леопольда Першого євреї були вигнані з Відня і Нижньої Австрії.
  • Всім добре відомі з курсу шкільної історії чорносотенні єврейські погроми, що відбувалися майже в перших двох десятиліттях 20 століття в Російській імперії.
  • Фашистський геноцид євреїв не потребує особливого опису. Ніколи не вистачить слів, щоб описати звірства нацистів проти цього народу. Відзначимо лише, що всього фашистами було знищено 6 млн. євреїв, з них тільки в концтаборі Освенцим 1,5 млн. євреїв було придушене в газових камерах, в Бабиному Яру в 1941 році на протязі 2-х днів було вбито 33 тисячі євреїв, в таборі Треблінка – вбито 870 тисяч євреїв.

Як бачимо, протягом 2000 років євреї розплачувалися за страшний вибір своїх предків: «Кров його на нас і на наших дітях» (Мт. 27,25). Але виникає питання: чи залишався Господь байдужим до горя цього народу? Однозначно ні! Бог завжди підтримував і оберігав їх. Саме завдяки Його захисту і охороні вони не були повністю знищені і вижили в нелюдських умовах, здавалося, наперекір здоровому глузду.

Історія знає чимало прикладів зникнення величезних народів: вавилонян, скіфів, ассірійців, етрусків, гунів та ін.., які у своїй історії зазнали набагато менших утисків, ніж євреї, і все-таки вони пропадали та безслідно зникли, а євреї – ні. Протягом багатьох століть від Авраама до Христа євреї були особливим богообраним народом і «сліди» цього вони зберігали і пізніше, коли відступили від Господа, зажадавши Його розп’яття.

Тому не дивно, що серед вчених, письменників, політичних діячів завжди було багато євреїв. Причини цього – у тих Божих благословеннях, які не втратив єврейський народ, а також у прагненні більшості виконувати Божі заповіді і постанови. Слід також підкреслити, що практично протягом всієї історії євреї відрізнялися особливими статками. Та й досі провідні банкіри світу, найбагатші люди – євреї. Чому? Справа в тому, що більшість з них повертали десятину від своїх доходів Богу, як це було Їм заповідано, і Божа обітниця чудесним чином виконувалося і виконується до цих пір життя єврейського народу: «Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, – говорить Господь сил, – чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру» (Мал. 3,10).

Strasti_6Причини надзвичайно швидкого утворення держави Ізраїль ми також знаходимо в Біблії. Ще 2000 років тому Господь пообіцяв через пророків, що Єрусалим буде відбудований і Він знову збере євреїв на їхню древню батьківщину незадовго до Другого Пришестя Христа (див. Єрем. 31,38-40; Зах. 14,10; Єз. 3,24, 33-36).

Незважаючи на спроби сатани погубити цей народ, його план провалилися. Божа милість і любов відкрила серця багатьох і багатьох євреїв, які, усвідомивши помилку своїх предків, через багаття інквізиції і гетто змогли побачити люблячого Ісуса, Який оберігав їх як народ, незважаючи на те, що їхні предки розіп’яли Його.

Сьогодні Блага Новина Євангелії звучить в Ізраїлі і тисячі євреїв стають на істинний Божий шлях, з якого зійшли їхні предки 2000 років тому.

Задумайтеся над цим!

Рим: ехо імперської слави, енциклопедія «Исчезнувшие цивилизации», М., Терра, 1997, с. 105-106.
С. М. Дубнов, Краткая история евреев, СПб, 1912, ч. 2, с. 83-84
М. Грант, История Древнего Израиля, М., Терра, 1998, с. 264
Й. Телушкин, Еврейский мир, М., 1992, с. 159.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com