Три сита

Якось прийшов до Сократа один чоловік, який був дуже схвильований. “Гей, Сократе, чи ти чув, що витворив твій друг? Я повинен тобі це розповісти”.

Зачекай-но, – перебив його мудрець. – Чи те, що хочеш мені сказати, ти пересіяв через три сита?”

“Три сита?” – запитав той здивовано.

“Так, мій дорогий, три сита. Давай по-дивимось, чи те, що ти маєш мені сказати, прой-де через три сита. Перше сито – правда. Чи ти впевнений, що все, що ти хочеш мені розповісти, є правдою?”

“Ні, я чув, як про це говорили инші…”

“Так, так! Але, напевно, ти перевірив це другим ситом. Це сито – добро. Чи те, що ти хочеш мені розповісти, – якщо і є якісь сумніви у правдивості, – то хоч, щонайменше, є добре?”

Вагаючись сказав той: “Ні, це ні, навпаки…” “Ага! – перебив Сократ. – То давай візьмемо ще й третє сито і запитаємо, чи так вже й необхідно розповісти мені те, що тебе хвилює!”

“Аж такої необхідности немає…”

“Отже, – усміхнувся мудрець, – коли те, що ти мені хочеш розповісти, не є ні правдивим, ні добрим, ні необхідним, то забудь про це і не обтяжуй ні себе, ні мене!”

П’єр Лефевр «Вчитись з життя. Великі поради в малих історіях» Львів: Свічадо: 2008.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com