Четвертий мудрець

Четвертий мудрець також бачив зорю, що сяяла над Вифлеемом. Але він завжди спізнювався прийти туди, де мав бути Ісус, тому що на дорозі його повсякчас спиняли бідні й убогі, що просили допомоги.

Тридцять років ходячи дорогами Ісуса Христа, мудрець врешті дійшов до Єрусалиму, але знову спізнився. Ісус став уже чоловіком, і мудрець прийшов у місто в день розп’яття. Мудрець ніс перли, щоб подарувати Христові, але вже встиг продати усі, роздаючи милостиню. Залишилася тільки одна перлина, але Спаситель був уже мертвий.

– Я провалив справу всього життя, – подумав він.

А потім почув голос:

– Насправді був ти зі мною повсякчас. Я був нагий, а ти мене одягнув. Я був голодний, а ти мене нагодував. Я був у в’язниці, а ти відвідав мене. Я був у кожній убогій душі на твоєму шляху. Дякую тобі за те, що ти так часто виявляв любов.