Вхід Господній у Єрусалим

vhidВ часи Ісуса Христа наймогутнішою силою у світі була Римська Імперія. Вона керувала цілим світом залізною рукою, вимагаючи від своїх підданих високих податків. З бунтівниками розправлялися швидко та жорстоко.

Коли Римський імператор повертався із перемогою до Риму, люди виходили назустріч та вітали імператора гілками дерев, кидали свій одяг під ноги білого коня вінценосного вершника. Голову імператора-переможця прикрашав золотий лавровий вінок, а натовп тріумфальними криками вітав свого імператора.

За імператором крокувало його військо, а за ними гнали полонених: африканців, арабів, євреїв, варварів. Ця процесія зупинялася на центральній площі, імператор проголошував добру новину про розширення імперії, а потім виголошував смертний вирок в’язням, а іноді власноручно виконував його.

На честь перемоги приносили в жертву бика. Після цього йому підносили чашу вина, але він публічно відмовлявся від неї.

Вхід Господній в Єрусалим, до певної міри, нагадує подібний тріумф. Спаситель також заїжджає верхи, але не на коні – символі війни, а на віслюкові – символі миру. Пізніше його одягнути у багряницю, замість лаврового вінка сплетуть терновий, проведуть його цілим містом, подадуть вино, але Він так само відмовиться…

Коли біля стін Єрусалиму люди зустрічали Господа із гілками пальми, то цим самим вони ніби засвідчували, що приймають його як царя та владику. Сьогодні, коли ми у своїх руках тримаємо гілки верби, ми також вітаємо нашого Господа як царя. Ми вшановуємо Царя Христа, що входить у наші серця, наш особистий Єрусалим.

Проте тут перед нами стоїть виклик і питання: «Чи може Христос туди увійти? Чи є у наших серцях місце для Нього та Його Царства?».

Хочемо ми того, чи ні, а мусимо визначити, що двері багатьох сердець щільно зачинені. Христос не має змоги туди увійти, бо там усівся інший цар – самолюбство, зарозумілість, гордість. Намагаючись вирішити свої життєві проблеми, ми непомітно для себе стаємо в’язнями гордості, кар’єри, грошей та власних бажань.

Щоб звільнитися від рабства гріха замало раз у році приступити до Сповіді, чи кілька разів на рік прийти до Церкви. Звільнитися від рабства гріха можемо через постійну щоденну молитву, читання Святого Письма, Сповідь та Причастя Святих Христових Тайн.

Дуже часто ми виправдовуємо себе словами, що нам не вистачає часу для молитви, читання Біблії, відвідування Храму. Запитаймо, чесно, себе: «Чому ж не вистачає часу?». Чи причина не знаходиться у нас самих, у тому, що ми добровільно стали рабами гріху та самолюбства. Запитаймо себе: «Що ми шукаємо у житті?». Звісно, що задоволення власних бажань та примх. Тоді, чи шукаємо ми Бога та намагаємося виконати Його волю.

Звідси і виходить, що ми на Бога ніколи не знаходимо та не маємо часу, але завжди вимагаємо, щоби Бог мав час на нас.

Коли ми молимося, а найкраще сказати, коли у нас біда і ми Богові виставляємо претензії та вимоги, то тоді нам чомусь здається, що Бог не чує наших молитов, наших прохань.

У той самий час Господь тихо стукає у двері наших сердець, запитуючи дозволу увійти всередину. Отці говорять, що Господь нагадує закоханого, який постійно шукає зустрічі людиною – об’єктом своєї любові й готовий зробити все для того, щоби бути із своїм улюбленим створінням…

Після завершення Божественної Літургії ви із вербовими гілками підете по своїх домівках, тож покладіть ці гілки там, де ви зможете їх постійно бачити. Нехай вони завжди нагадують нам, що Христос є Царем наших сердець та родин.

Пам’ятаймо, що помста та зарозумілість стародавнього Риму, а також і сучасного світу, буде вічно протилежною до смирення та приниження Христа.

Якщо ж ми проголошуємо Христа Царем та Господарем нашого життя, то повинні жити так, щоб у нашому щоденному житті для Нього залишався час. Пам’ятаймо, що кар’єра, освіта, матеріальний статок та наші клопоти є тільки тимчасовими, а з Христом ми будемо вічність.

Маємо визначити, що у нашому житті важливіше тимчасове чи вічне! Обравши вічність, знайдемо справжній мир, істинну любов та безмежне щастя, навіть посеред бурхливого та складного життя. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com