Проповідь на свято Богоявлення

Дорогі брати та сестри: «З нами Бог» (Іс. 7:14). Це пророцтво збулося, відкривши нам Спасителя світу, нашого Господа Ісуса Христа. «З нами Бог!» – ці слова ми чули після празника Христового Різдва. Тоді ми духовно раділи, що у наш світ прийшов Ісус. Тоді ми пригадували, як Він маленьким Дитям прийняв убогі ясла й народився у вертепі. Сьогодні ми знову згадуємо це пророцтво, бо вже тридцять років після Свого народження, Спаситель світу розпочинає спасіння кожного із нас. І розпочинає Він це діло спасіння з того, що приходить туди, де зібралося найбільше грішників. Він приходить туди, де люди, усвідомивши свої недоліки, свою неміч, своє невиконання Божих заповідей, зрозуміли, що без Божої допомоги їм не справитися. І всі ці люди прийшли до Івана Предтечі, волаючи про допомогу. І він проповідує їм, вчить їх, настановляє та промовляє такі дивні слова: «Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем» (Мт. 3:11).

«З нами Бог!» – ми знаємо про це, тому і приходимо у Храм Божий. Адже Христова Церква – це спільнота грішників, які визнають свої гріхи у Святій Тайні Сповіді та отримують їх прощення у Святій Тайні Євхаристії. Ми з вами приходимо у Храм Божий, бо бачимо та визнаємо свою слабкість, обмеженість та гріховність. Ми приходимо сюди, бо розуміємо, що власних сил нам ніколи не вистачить, щоби перемінити та виправити своє життя. Ми приходимо до Христа, бо знаємо, що Він тут перебуває, бо пам’ятаємо Його слова, що Він завжди перебуватиме з нами «аж до кінця віку цього» (Мт. 28:20). Всі ми, з’єднавшись у святій Церкві, творимо єдину спільноту, котра кається, падає, встає після свого падіння і прямує, хоча і поволі, але все ж таки до вічного життя.

Христос народився в убогій стаєнці, так, що ніхто не бачив і не розумів Його Божества, окрім Пресвятої Богородиці та Йосипа. Навіть ті мудреці, котрі прийшли поклонитися Йому, до кінця не розуміли Кому Саме вони кланяються та приносять свої дари. І тільки на річці Йордані відкривається світу Божество Христа. І хто бачить це Троїчне Божество: Бога, Сина та Духа Святого? Не мудреці й філософи, не володарі і сильні світу цього, не знавці та ревнителі Закону, а звичайні люди із своїми гріхами тагрішниками. Господь відкрив Своє Божество грішникам, котрі визнавали свої гріхи та бажали виправити свої життя. Коли Ісус увійшов у воду, щоби показати усім Своє смирення та покаяння, відкрилися небеса і присутні побачили чудо: «І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3:16-17).

«Троїчне явилося поклоніння» – так сьогодні співає Церква. Воістину, дивна та незбагненна тайна троїчної любові, тайна Божества, тайна Пресвятої Трійці. Бог, Єдиний, в трьох Особах, відкривається на річці Йордані, і розпочинається спасіння людського роду. Ісус не посоромився прийти до нас, грішних та лукавих. Він прийшов і став поруч із грішниками, бо знав, що без Нього ми нічого не зможемо зробити. Без Нього, без Ісуса Христа, ми не можемо покаятися: не знайдеться в нас таких сил. Без Нього, без Ісуса Христа, ми не зможемо виправитися, нічого у нас самих не вийде. Без Нього, без Спасителя нашого, ми не переможемо гріх і не позбудимося його жахливих наслідків – пекла та вічної смерті. Тільки Він дає нам сил, дає зцілення, прощає та очищує нас, хрестивши нас Святим Духом та вогнем Своєї віри.

З сьогоднішнього дня Христос розпочав Свою проповідь, повторюючи слова Івана Хрестителя: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт. 4:17). Нам із вами потрібно прийняти ці слова, розвернути своє життя назустріч цьому Царству. Молитися, виправлятися, каятися – слова, котрі повинні окреслити подальше наше життя. А свята вода, котра освячується в ці дні, буде знаком переміни наших душ, розбудить нашу приспану совість, щоби ми побачили себе і зрозуміли свою неміч, гріховність, лукавство, нещирість. І в цей день Господнього Богоявлення, коли безгрішний Господь входить у річку Йордан, прославляймо Бога, Єдиного в Трьох Особах: Отця, Сина і Святого Духа. Прославляймо Бога, Котрий створив такий прекрасний світ, прославляймо Бога, Котрий створив нас із вами на Свій образ та подобу, Котрий дарував нам безсмертну душу і можливість жити в любові та добрі. Прославляймо Бога, Котрий не залишив нас, але прийшов до нас, щоби спасти й привести до вічного життя. Прославляймо Отця, Сина і Святого Духа – Трійцю Єдиносущу і Нероздільну. Амінь.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.