Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?

«Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» (Мт. 19:16). Таке гарне запитання сьогодні звучить у Євангельському читанні. Це найголовніше запитання повинно торкатися глибин наших душ: що ми маємо робити, щоби успадкувати Вічне Життя?

Багатий юнак запитує Христа, що ще має чинити, щоби отримати в нагороду Вічне Життя. І, послухаймо, яку відповідь дає Христос: «Додержуй заповідей: не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого» (Мт. 19:17-19).

«Каже юнак до нього: «Все це я зберіг змалку. Чого мені ще бракує?». «Якщо хочеш бути досконалим», – сказав Ісус до нього, – «піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною» (Мт. 19:20-21). Почувши такі дивні слова, юнак засмутився, бо був надзвичайно багатим. Ісус, побачивши його замішання, продовжує говорити: «Трудно багатому ввійти в Небесне Царство…У людей це неможливо, Богові – все можливо» (Мт. 19:23:26).

Як ми чули, для досягнення Царства Небесного потрібно зберігати Божі Заповіді, які уособлюють любов та співчуття до ближнього та Бога. І цей багатий юнак був таким близьким до Царства Вічного, але, на жаль, так і не пройшов перевірку, бо йому бракувало єдиного подвигу: він не міг розпрощатися зі своєї жагою до багатства. Саме воно перетворилося на ідола, його серце віддалилося від Бога і залишалося байдужим до потреб інших: і цей багатий юнак не може щиро любити ані Бога, ані ближнього.

Дорогі брати та сестри, Царство Небесне та наш земний світ – два протилежні полюси, між якими перебуває людська душа. Всемилостивий Господь кличе нас до вічного блаженства, до безсмертної радості. А батько брехні – диявол, приманками гріховних задоволень, затягує нас в свою страшну домівку. І ми тягнемося до гріха, як до привабливих цукерок, в яких, замість смачної начинки, знаходиться смертоносна отрута.

Земні багатства не тільки штовхають людину до гріха, але й несуть розлад та спустошення. Користолюбство, жадність до грошей, прив’язаність до земного багатства – це глибока трясовина, котра затягує всіх, хто тільки ступив на неї. У полоні такої пристрасті опинився і цей багатий юнак. Звичайно, що він бажав здобути Царство Небесне, про яке так багато проповідував Христос, він виконував всі Мойсеєві Заповіді, жив благочестиво. Проте Господь, котрому все відомо, бачить у його серці гріх користолюбства, тому й звертається до нього: «Якщо хочеш бути досконалим піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною» (Мт. 19:21). І тоді прозріває цей юнак: він усвідомлює, що не може так легко позбутися свого багатства, не може все продати та роздати потребуючим, тоді єдине, що йому залишається – він відходить, сумуючи, він нехтує Царством Небесним, «мав бо велике майно» (Мт. 19:22).

Юнак думав, що зберігав всі заповіді, проте він забув про ті заповіді, котрі закликають служити Одному Богу та не створювати собі жодних кумирів. Христос випробовує його і юнак розуміє, що він не є слугою Всевишнього, а рабом земного багатства, бо в своєму серці поклоняється не Господу, а золотому тельцю.

Демон грошолюбства – жорстокий господар, котрий захоплює людське серце, будує стіну між людиною та Богом, між людиною та ближнім. Тому не дивно, що Христос підкреслює: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні» (Мт. 6:24).

Та й сам гріх захланності, користолюбства, жадності – це найголовніші гріхи у нашому світі. Все навколо штовхає людину до заздрості, до нагромадження багатств, до втрати безсмертя своєї душі. Багатство – це велика спокуса, але й великий чинник до християнського подвигу. У старому Завіті ми зустрічаємо чимало багатих людей, які зуміли своїм багатством послужити іншим та добути Царство Небесне.

Багатими були старозавітні патріархи. Так, Авраам не тільки свого стада, але і єдиного сина не пожалів, заради любові до Господа. А праведний Йов, цей стражденний чоловік втратив усе, чим тільки володів: проте його віра не похитнулася, його любов до Господа не змаліли й не охолола. Владою й багатством володіли і цар Давид, рівноапостольний князь Константин, й чимало інших благовірних князів, котрі засіяли святістю.  Серця свої наповнювали вони не земними багатствами, а постом та молитвою, любов’ю до Господа та ближнього. Їхні багатства служили на благо іншим: годували голодних, одягали нагих, допомагали хворим та немічним.

Дорогі брати і сестри, навколо нас так багато потребуючих та немічних, хворих та вбогих. І з кожним днем їхнє число не маліє, а тільки зростає. Цим опущеним людям так потрібна наша допомога, наша підтримка, наша розрада.

Пам’ятаймо, що Вічне Життя залежить тільки від нашого вибору, від нашого прагнення його отримати, від нашого земного життя. Нам дані помічники – Заповіді Христові, котрі вчать нас взаємовідносин із Богом та людьми, любові до Бога та ближнього.

Цей багатий юнак зберігав усе, але його відносини до Бога та людини були тільки егоїстичними. Тому він і опинився в полоні власних багатств, матеріальних та духовних. Тому він і не зміг розпити окови, котрі не дозволяли йому піти за Христом.

Дорогі брати і сестри, не живімо так, як оцей юнак, котрий знехтував безсмертям своєї душі. А живімо благочестивим життям, вкінці якого нас очікуватиме Вічне Життя. З радістю спішімо за Христом, бо тільки в Ньому мир та радість, щастя та любов. І коли ми підемо за нашим Спасителем, тоді ми усвідомимо, що шлях Христа – це служіння людям, аж до смерті і смерті хресної.

Нехай кожен із нас випробовує себе сьогодні: яка у ньому радість чи який сум. Багатий юнак не міг продати все своє майно, не зміг відділитися від нього. Тому він сумує, опустивши голову, відходить від Христа. Він не може прийняти радість, котру подає Христос, бо радість дається тільки тим, хто є вбогим духом. Тільки тим, хто смиренно молиться та йде за Христом.

Фото ілюстративне, створене: StockSnapдля сайту Pixabay

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *