Проповідь на сиропусну неділю
Дорогі у Христі брати і сестри, перед нами прекрасний час Великого посту. Час, коли нас Господь запрошує до прекрасної мандрівки. Час, коли Господь так по-особливому прагне спілкуватися із кожним із нас.
І найперше, що слід нам зробити – це віднайти отих п’ять хвилин для Бога. Тих п’ять хвилин упродовж цілого дня. Маємо чимало своїх клопотів, переживань та метушні, але саме отих п’ять хвилин, відведених Богові, можуть перемінити усе наше життя. Тих п’ять хвилин, коли ми зможемо роздумувати про Слово Боже, а воно відповідно буде зростати, приносити свої плоди та перемінювати нас.
Адже Бог також знайшов час, щоб створити кожного із нас. Він створив нас прекрасними, але в нашу людську історію входить гріх. І цю красу пробує обікрасти, спаплюжити, знеславити. І тому так важливо нам відкрити саме під час цього Великого посту, що ми, усі ми, є такими прекрасними.
Адже Бог також знайшов час, щоби народитися. Ще декілька днів тому ми прославляли Його дивовижне народження. Бог прийшов на нашу землю. Він приходить і сьогодні, у нашу буденність, у нашу одноманітність, щоби розфарбувати наше життя, обдарувати його любов’ю, милосердям, добром.
Бог також знайшов час, щоби терпіти за кожного із нас, щоби взяти на Свої рамена гріх. Іван Хреститель говорить: «Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх світу». Бере мій гріх, і гріх кожного із вас. Гріх, котрий так часто нас спотворює, котрий віддаляє нас від Бога.
Ісус також знайшов час, щоби воскреснути. Тому так важливо і нам знайти той час для Бога. Для Бога, Котрий стоїть біля наших дверей і стукає. П’ять хвилин. Отих п’ять хвилин, котрі можуть надати смак нашому життю.
Входячи у Великий піст, навчимося слухати. Нам так важливо навчитися слухати Боже Слово. Адже Господь говорить до нас саме через слухання. Він звертається до нас і вказує на знаки, яких є безліч у нашому житті. Ми дуже часто їх не помічаємо, бо не хочемо їх бачити. А нам потрібно побачити їх і прийняти Живого Бога. Того Бога, Котрого кожен із нас почув та помітив.
Адже час Великого посту – це саме той час, коли ми можемо побачити Живого Бога, коли можемо бачити, яким є добрим наш Господь. Адже Він веде нас дорогами цих сорока днів, через цю пустелю, для того, щоби ми не померли у своїй злобі, у своєму егоїзму, у своїй впертості. І воскресли. Воскресли разом із Христом.
Господь промовляє до кожного із нас і прагне, щоби ми ділилися Його любов’ю. Ділилися не лише у медійному просторі, а перш за все, щоби ми ділилися у родині, у сім’ї, з чоловіком та дружиною, дітьми та батьками. Поділилися простою посмішкою, простим словом, простим «дякую», «кохаю тебе». Власне і для того даний нам час Великого посту. Адже впродовж усіх цих сорока днів ми можемо робити те, що не робили до цього часу. Щоби серце наше почало прославляти Бога та радіти Його присутністю, щоби воно наверталося до Нього. Адже Господь очікує, щоби наше серце перемінилося, щоби воно віднайшло той час, котрий може перемінити наше життя. Не чекаючи завтра, не чекаючи світлого свята Воскресіння, а розпочинаючи уже зараз. Ось у цей час, час навернення, час спасіння, час початку Великого посту.
І пам’ятаймо, дорогі у Христі, що Бог любить нас. Любить кожного із нас. Любить нас такими немічними, такими грішними, такими далекими від Нього. Він любить нас, опускаючи усі наші недоліки, і виходить нам на зустріч.
У цей час Великого посту бажаю усім нам віднайти Господа і почути Його голос: «Ти заблукав. Ти заблукала. Давай разом повернемося. І воскреснемо до вічної любові». До тієї любові, яка постійно кличе до життя.
Не біймося розпочати цю прекрасну подорож, адже вкінці нас очікуватиме славне та радісне Воскресіння. Розпочнімо її із прощення, із милосердя, із чинення добрих справ. І мандруймо усі ці сорок днів із Христом, у молитві, у пості, у подяці, без нарікання та смутку. Бо поруч із нами буде йти Господь. Буде підіймати, і вказувати шлях. Буде скріплювати та провадити далі, через усі наші негаразд, прикрощі, болі та смутки. Прощаймо, любімо, допомагаймо, молімося, обіймаймо заплаканих, підтримуймо своєю турботою тих, хто залишився сам на сам. Чинімо добрі діла і не помітимо, як швидко ми наблизимося до Воскресіння Христа.
Зображення ілюстративне congerdesign – Pixabay
